-1-
прикметник
(серцевий; щирий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний серде́чний серде́чна серде́чне серде́чні
родовий серде́чного серде́чної серде́чного серде́чних
давальний серде́чному серде́чній серде́чному серде́чним
знахідний серде́чний, серде́чного серде́чну серде́чне серде́чні, серде́чних
орудний серде́чним серде́чною серде́чним серде́чними
місцевий на/у серде́чному, серде́чнім на/у серде́чній на/у серде́чному, серде́чнім на/у серде́чних

Словник синонімів

БЛИЗЬКИ́Й (про товариша, приятеля і т. ін.), ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ЩИ́РИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙпідсил., СЕРДЕ́ЧНИЙпідсил., ІНТИ́МНИЙпідсил. рідше; БЛИ́ЖНІЙзаст. (перев. при більшому ступені близькості). Тоді незнайомий представився: - Д-р Пастух, близький знайомий вашого батька (Ірина Вільде); І стали вони.. добрими сусідами (Панас Мирний); Він не мав у місті ніякого щирого приятеля (І. Франко); - Даю голову на відруб, що з ними [бійцями полку] нічого поганого не трапилось, - запевнив Павка Македон, оптиміст і вродливець, задушевний друг Козакова (О. Гончар); Він хороший хлопець, цей Август. Серед студентів не зустрічав Густав такого сердечного друга (А. Хижняк); Дора, а більше ще пан К., взяли собі нині за обов’язок опікуватися гарною дівчиною, хоч нею займались і інші дами й добродії з товариства, що були інтимніші знайомі її родичів, як двоє перші (О. Кобилянська); Приїхали у Любчики; ще тільки були там самі родичі у молодих та ближні приятелі (Марко Вовчок).
ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М’ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙрозм., ДОБРЯ́ЧИЙрозм., ПРЕДО́БРИЙпідсил. розм.,ДОБРОТЛИ́ВИЙзаст., БЛАГИ́Йзаст.; ЛАГІ́ДНИЙ, М’ЯКИ́Й, СЛА́ВНИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ, КРО́ТКИЙзаст. (у взаєминах з людьми, зовнішніх виявах); МИ́ЛОСТИ́ВИЙ, МИЛОСЕ́РДНИЙ, МИЛОСЕ́РДИЙрідше (часто щодо осіб нижчих рангом, залежних у чомусь, незаможних тощо); НЕЗЛИ́Й, НЕЗЛОБИ́ВИЙ, НЕЗЛОБЛИ́ВИЙ, НЕЗЛО́БНИЙ, НЕЗЛОСТИ́ВИЙ, БЕЗЗЛО́БНИЙ, БЛАГОДУ́ШНИЙ (який не робить людям зла і не схильний до цього; властивий такій людині). Тепліше стає на серці, коли бачиш, що ти не цілком одинокий на світі, що є добрі, сердечні люди (М. Коцюбинський); Добра, щаслива усмішка робить маму просто красунею (О. Гончар); Майже не спала [Євпраксія], забувала про їжу, вганяла в плач добросерду Вільтруд (П. Загребельний); [Перепелиця:] Що про вашу добрість, то вже всяке знає, що такої добросердної людини, як ви, не знайти (Олена Пчілка); Чоловік був добросердечний і смирний (Ю. Бедзик); Її голос пом’якшав, помолодів, таким душевним став (В. Кучер); Хоча вона і бурчала, та обличчя внеї було добродушне, лагідне (Є. Гуцало); Враз сердечним теплим сяєвом Щось їй бризнуло з очей... (П. Тичина); Михайло бачив, що Іван добрий і м’якосердий чоловік (Ю. Збанацький); Незабаром прибігла й Марта Кирилівна, добренька та веселенька, неначе тільки що вчинила добре діло (І. Нечуй-Левицький); Стояв [Пилип] під вікном лікарні і добрячими своїми очима дивився на вчительку (С. Скляренко); - Корову з панського двору до нас привели! А корова добра-предобра, вона руку лиже (Ю. Яновський); Будь щаслива, Добротлива, То й ми в добрі будем (П. Гулак-Артемовський); - Ти таким благим оком та добрим серцем поглядаєш на діла миру сього... (Панас Мирний); Терентій Михайлович - людина м’яка, добра, любить справедливість (Ю. Бедзик); Лишившись на людях тим самим славним і лагідним хлопцем, він наодинці щораз глибше поринав у самоспоглядання (В. Підмогильний); Він дуже любив цього скромного трудівника, завжди привітного і доброзичливого. Він звик до його задушевного голосу (О. Довженко); Мітла огненная світила, Неначе сонце, і дивилась На ту ослицю, що несла в Єгипет кроткую Марію (Т. Шевченко); Ваші риси- милі, кроткі - Довіку в пам’ять залягли! (П. Грабовський); - Народ у щасті милостивий... (Вас. Шевчук); Войцехова, що в часі похорону їх матері грала роль надзвичайно милосердної особи, взяла хлопців до себе (І. Франко); Заплакала [матір Божа] милосерда, Неначе за сином (Т. Шевченко); [Едіта:] Для щирої душі, незлого серця не треба красномовства, тільки правди (Леся Українка); Щирий і незлобивий у товаристві, він усім.. подобався (М. Чабанівський); Милі друзі літ моїх дитячих, щирі і незлобні диваки! Ви од кривд людських, недобрих мачух, На луги втікали, на річки (М. Рильський); Художник.. надав його обличчю відкрито веселого, доброго, зовсім гуманного виразу, а очам - беззлобної мудрої лукавості (О. Гончар); Сагайдачний.. рушає назустріч Замойському з привітною і благодушною всмішкою (З. Тулуб). - Пор. добрози́чливий, 1. чу́лий.
ЛЮБО́ВНИЙ (пов’язаний з почуттям кохання, закоханості),СЕРДЕ́ЧНИЙ, РОМАНТИ́ЧНИЙ, ПОЛЮБО́ВНИЙрозм.,РОМАНІ́ЧНИЙзаст.,АМУ́РНИЙрозм.заст.Ніякі слова, ніякі докори, ані любовні закляття не були в силі зворушити його так сильно й глибоко, як ці сльози улюбленої жінки (І. Франко); Сьогодні бригадир спустився під землю з посмішкою на вустах. Хлопці.. зрозуміло переглянулися: мовляв, сердечні справи ватажка пішли на лад (М. Ю. Тарновський); Відразу впізнала [Неля] у зарослому в’язневі колишнього гімназиста, що на пам’ятній вечірці віддав перевагу Орисі Ілаковичевій перед нею, Нелею. Для романтичної Нелинової натури цей відразу став знаменним (Ірина Вільде); Прагнень юності щоденних, Полюбовних слів, Наших дум, присвят пісенних Чую знову спів (П. Усенко); Вона зацікавилась його романом, бо була дуже охоча й ласа до .. романічних пригод (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж усе те було дуже далеке од яких-небудь амурних ілюзій (А. Кримський). - Пор. 4. близьки́й.
НЕЩА́СНИЙ (який не має в житті щастя, радості, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), БІ́ДНИЙ, БЕЗТАЛА́ННИЙ, БЕЗЩА́СНИЙ рідше,БЕЗДО́ЛЬНИЙфольк.,СЕРДЕ́ШНИЙ[СЕРДЕ́ЧНИЙрідше], БІДОЛА́ШНИЙрозм.,СІРОМА́ШНИЙрозм.,ПОБІДЕ́ННИЙзаст.;НЕЩАСЛИ́ВИЙ (у якого життєві обставини склалися невдало, несприятливо);ГОРЬО́ВАНИЙрозм.,ГОРОПА́ШНИЙрозм. (який живе в горі, біді); ЗЛОЩА́СНИЙ (який заслуговує на співчуття). Не винна ти, що я не маю долі, Не винна ти, що я така нещасна! (Леся Українка); Бідній сиротині без батька темний, непривітний світ! (І. Франко); І багата я, і вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я (Т. Шевченко); На його кроки здалеку іржанням обізвалися коні... "Бідненькі вони, певне, пропадають від жаги, і ніхто ж не пожалів сердешнухудобину" (М. Стельмах); Мотається, мотається батько сам... знесилений, стомлений, так сумує сердечний (А. Тесленко); - Знайшли той страшний табір, де тисячі бідолашних солдатів умирали за колючим дротом (І. Цюпа); Хто йшов до суду, хоч би правда сто раз була на його боці, тремтів і вважав себе нещасливим, бо "панського суду ніхто не певен" (І. Франко); - Приліг би ти, синку, відпочив трохи... То ж, певно, находився, то ж, видати, намерзся, горопашний (Ю. Збанацький); А скільки вже проплавало гусей там, де втонув злощасний Одіссей! (Л. Костенко). - Пор. 1. невда́тний.
ЩИ́РИЙ (про стосунки між людьми - який ґрунтується на щирості, сердечності, правді), СЕРДЕ́ЧНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙпідсил., ЩИРОСЕ́РДИЙ, ЧИСТОСЕРДЕ́ЧНИЙпідсил., ТЕ́ПЛИЙ. Отож треба нам цементу, щоб нарівні з ідеєю зв’язував нас докупи, а таким цементом уважаю я щирі, чисто братерські відносини між нами (М. Коцюбинський); Я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (М. Коцюбинський); Розповів би зараз Панас Петрович цим щиросердим людям про життя своє (І. Волошин). - Пор. 4. близьки́й.
ЩИ́РИЙ (про погляд, усмішку і т. ін. - який виражає чистоту почуттів, прагнень), ВІДВЕ́РТИЙ, ВІДКРИ́ТИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, ЧИ́СТИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕПІДРО́БНИЙ, НЕВДА́ВАНИЙ. Його очі були такі щирі, немов дивились їй в душу (Леся Українка); Радість Данькова була така щира, чиста, .. що вона передалася й іншим присутнім (О. Гончар); Капітан Косачов, .. із срібними скронями й відвертим поглядом розумних очей, розпитував доньку про рідне місто (Ю. Збанацький); Наче батько на сина, дивився Килигей на свого колишнього повстанця. Змінився, змужнів, лише по оцій усмішці, відкритій, сердечній, і впізнав (О. Гончар); Переді мною були очі старого й чистий погляд дівчини, що так дивилась на нас (О. Досвітній); Природна усмішка; На лиці Сагайдака відобразилось почуття непідробного здивування (С. Добровольський); - З’їм його [зілля] й трісну? - мовив Прокіп з виразом невдаваної тривоги на своїм дитячім лиці (І. Франко).
ЩИ́РИЙ (про слово - сповнений доброти, душевності), ЩИРОСЕ́РДИЙпідсил., СЕРДЕ́ЧНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ТЕ́ПЛИЙ. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось (Панас Мирний); Щиросерді слова сивого професора справили враження на обох дівчат (М. Чабанівський); Якби ти знав, як много важить слово, Одно сердечне, теплеє слівце! (І. Франко); Зустрів [бригадир] мене привітним словом (В. Сосюра).
ЩИ́РИЙ (про вітання, подяку й т. ін. - який є виявом доброго, душевного ставлення), СЕРДЕ́ЧНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙпідсил., ЩИРОСЕ́РДИЙпідсил.Спасибі же тобі, мій брате, За щирий, любий твій привіт (І. Франко); Засилаючи своє вітання сердечне в цей веселий день, бажаю Вам здоров’я, сили та віку довгого (Леся Українка); Ще раз надсилаю Вам за те щиросердечну подяку! (М. Коцюбинський).