секулярізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний секулярізо́ваний секулярізо́вана секулярізо́ване секулярізо́вані
родовий секулярізо́ваного секулярізо́ваної секулярізо́ваного секулярізо́ваних
давальний секулярізо́ваному секулярізо́ваній секулярізо́ваному секулярізо́ваним
знахідний секулярізо́ваний секулярізо́вану секулярізо́ване секулярізо́вані
орудний секулярізо́ваним секулярізо́ваною секулярізо́ваним секулярізо́ваними
місцевий на/у секулярізо́ваному, секулярізо́ванім на/у секулярізо́ваній на/у секулярізо́ваному, секулярізо́ванім на/у секулярізо́ваних