світло 2

-1-
іменник середнього роду
(промениста енергія)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний сві́тло  
родовий сві́тла  
давальний сві́тлу, сві́тлові  
знахідний сві́тло  
орудний сві́тлом  
місцевий на/у сві́тлі  
кличний сві́тло*  

Словник синонімів

СВІ́ТЛО (промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом), ОСВІ́ТЛЕННЯ, СЯ́ЙВО, СВІТрозм., ОСЯ́ННЯзаст.,ЯСА́ заст., поет.,ПО́СВІТ діал.,ПО́СВІТА діал.,ЛЮМІНЕСЦЕ́НЦІЯ спец. (холодне світіння певних тіл чи речовин); ПІВСВІ́ТЛО (слабке тьмяне світіння, освітлення). Одчиняються двері, і смуга світла падає на Руфіна і Люція (Леся Українка); Побачив двох людей, що при слабому освітленні ліхтарні порались біля косарки (Мирослав Ірчан); Тихий світ лився через зелені та жовті шибки довгих та узьких готицьких вікон (І. Нечуй-Левицький); "Дивовижна краса!" Справді неба грайлива яса, Мов дівоче убрання святкове (П. Воронько).

Словник антонімів

СВІТЛО ТЕМРЯВА
1. Промениста енергія, яка сприймається оком і робить видимим навколишній світ; освітлення, освітлене місце, ясність. Відсутність світла, освітлення, темне, не освітлене місце, темнота, тьма, морок, темінь.
Світло далеке, денне, електричне, місячне, несподіване, слабе, сліпуче, сонячне, фосфорне, яскраве, ясне ~  темрява суцільна, виняткова, небезпечна, непроникна, нічна, повна; світлотемрява надворі, у кімнаті, у лісі, у хаті. Світло ватри, лампи, місяця, сонця, фар ~  темрява неосвітленої вулиці, кімнати, лісу, ночі, пралісу. Захоплюватися, насолоджуватися світлом ~  боятися, не любити темряви.
2. У перен. знач.: Те, що робить ясним, зрозумілим навколишній світ; уживається як символ істини, розуму, щастя. Неосвіченість, відсталість, неуцтво.
Світло дружби, любові, радості ~  темрява безправ’я, злоби, ненависті. Боротися за світло дня ~  проти темряви ночі.
Гейбо мовчки відкозиряв, вимкнув світло й одразу зник із Середою в непроглядній темряві (Ю. Яновський). Тепло - віра в перевагу добра над злом, правди над кривдою, світла над темрявою (М. Коцюбинський). Не всі бо із земляків наших самознищувалися духовно свідомо і з власного бажання, інколи вони були іграшками в руках могутньої імперської сили і не завжди свою темноту усвідомлювали. Їм затуляли очі, і вони... чесно вважали, що ніякого сонця і світла нема (В. Шевчук).
Світловий ~темрявий; світло ~тьма, освітлювати ~затемнювати, освітлення ~морок Пор. ще: ЯСНИЙ ~ ТЕМНИЙ

Словник фразеологізмів

ба́́чити / поба́́читисві́́тло ра́́мпи. Бути поставленим на сцені театру (про виставу). Відома п’єса [“За двома зайцями”] не один раз бачила світло рампи (З газети); Після серйозної дружної роботи автора і колективу [театру]… вперше побачила [п’єса] світло рампи (З глибин душі).

ки́дати / ки́нути сві́тло на що. Розкривати, з’ясовувати, робити ясним, зрозумілим що-небудь. Його [Драгоманова] критичні статті .. кидали нове світло на нашу минувшину (М. Коцюбинський); Може, ці спогади з минулого вірних друзів кинуть світло на дорогу йому постать батька (З газети).

ки́дати / ки́нути сві́тло на що. Розкривати, з’ясовувати, робити ясним, зрозумілим що-небудь. Його [Драгоманова] критичні статті .. кидали нове світло на нашу минувшину (М. Коцюбинський); Може, ці спогади з минулого вірних друзів кинуть світло на дорогу йому постать батька (З газети).

у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі. 1. зі сл. ба́чити, здава́тися і т. ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Зараз же він бачив їх [картини] у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник); Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар). не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа ..— колишній голова сільської Ради (З газети).

2. чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди [зображені в “Бориславських оповіданнях” І. Франка] в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський).

ба́́чити / поба́́читисві́́тло ра́́мпи. Бути поставленим на сцені театру (про виставу). Відома п’єса [“За двома зайцями”] не один раз бачила світло рампи (З газети); Після серйозної дружної роботи автора і колективу [театру]… вперше побачила [п’єса] світло рампи (З глибин душі).

пролива́ти / проли́ти сві́тло на що. Прояснювати, робити щось зрозумілим, умотивованим. Фольклорно-етнографічні записи Гоголя проливають світло на ті перші джерела, з яких письменник черпав натхнення у своїй творчості (І. Волошин); Однак зіставлення окремих символів і елементів обрядовості все-таки проливають світло на основні світогляди і тенденціїї пращурів (З журналу); Вивчення властивостей античастинок та їх взаємодії з речовиною може пролити світло на гіпотези, що висуваються тепер для з’ясування деяких явищ, спостережуваних у всесвіті (З журналу); Тур Хейєрдал зумів пролити світло на питання про першовідкриття американського континенту (З журналу).

пролива́ти / проли́ти сві́тло на що. Прояснювати, робити щось зрозумілим, умотивованим. Фольклорно-етнографічні записи Гоголя проливають світло на ті перші джерела, з яких письменник черпав натхнення у своїй творчості (І. Волошин); Однак зіставлення окремих символів і елементів обрядовості все-таки проливають світло на основні світогляди і тенденціїї пращурів (З журналу); Вивчення властивостей античастинок та їх взаємодії з речовиною може пролити світло на гіпотези, що висуваються тепер для з’ясування деяких явищ, спостережуваних у всесвіті (З журналу); Тур Хейєрдал зумів пролити світло на питання про першовідкриття американського континенту (З журналу).

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) пошука́ти, жарт. Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало); Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський). тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю. Смільчака такого .. пошукати удень, при ясному сонцеві та ще із свчею (Марко Вовчок).

у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі. 1. зі сл. ба́чити, здава́тися і т. ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Зараз же він бачив їх [картини] у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник); Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар). не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа ..— колишній голова сільської Ради (З газети).

2. чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди [зображені в “Бориславських оповіданнях” І. Франка] в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський).

у роже́вих фа́рбах (роже́вими фа́рбами); у роже́вому сві́тлі, зі сл. зобра́жувати, постава́ти і под. Краще, ніж є насправді; ідеалізовано. Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що й сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (С. Добровольський).

у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі. 1. зі сл. ба́чити, здава́тися і т. ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Зараз же він бачив їх [картини] у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник); Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар). не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа ..— колишній голова сільської Ради (З газети).

2. чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди [зображені в “Бориславських оповіданнях” І. Франка] в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський).

-2-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний сві́тло  
родовий сві́тла  
давальний сві́тлу, сві́тлові  
знахідний сві́тло  
орудний сві́тлом  
місцевий на/у сві́тлі  
кличний сві́тло*  

Словник синонімів

СВІ́ТЛО (промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом), ОСВІ́ТЛЕННЯ, СЯ́ЙВО, СВІТрозм., ОСЯ́ННЯзаст.,ЯСА́ заст., поет.,ПО́СВІТ діал.,ПО́СВІТА діал.,ЛЮМІНЕСЦЕ́НЦІЯ спец. (холодне світіння певних тіл чи речовин); ПІВСВІ́ТЛО (слабке тьмяне світіння, освітлення). Одчиняються двері, і смуга світла падає на Руфіна і Люція (Леся Українка); Побачив двох людей, що при слабому освітленні ліхтарні порались біля косарки (Мирослав Ірчан); Тихий світ лився через зелені та жовті шибки довгих та узьких готицьких вікон (І. Нечуй-Левицький); "Дивовижна краса!" Справді неба грайлива яса, Мов дівоче убрання святкове (П. Воронько).

Словник антонімів

СВІТЛО ТЕМРЯВА
1. Промениста енергія, яка сприймається оком і робить видимим навколишній світ; освітлення, освітлене місце, ясність. Відсутність світла, освітлення, темне, не освітлене місце, темнота, тьма, морок, темінь.
Світло далеке, денне, електричне, місячне, несподіване, слабе, сліпуче, сонячне, фосфорне, яскраве, ясне ~  темрява суцільна, виняткова, небезпечна, непроникна, нічна, повна; світлотемрява надворі, у кімнаті, у лісі, у хаті. Світло ватри, лампи, місяця, сонця, фар ~  темрява неосвітленої вулиці, кімнати, лісу, ночі, пралісу. Захоплюватися, насолоджуватися світлом ~  боятися, не любити темряви.
2. У перен. знач.: Те, що робить ясним, зрозумілим навколишній світ; уживається як символ істини, розуму, щастя. Неосвіченість, відсталість, неуцтво.
Світло дружби, любові, радості ~  темрява безправ’я, злоби, ненависті. Боротися за світло дня ~  проти темряви ночі.
Гейбо мовчки відкозиряв, вимкнув світло й одразу зник із Середою в непроглядній темряві (Ю. Яновський). Тепло - віра в перевагу добра над злом, правди над кривдою, світла над темрявою (М. Коцюбинський). Не всі бо із земляків наших самознищувалися духовно свідомо і з власного бажання, інколи вони були іграшками в руках могутньої імперської сили і не завжди свою темноту усвідомлювали. Їм затуляли очі, і вони... чесно вважали, що ніякого сонця і світла нема (В. Шевчук).
Світловий ~темрявий; світло ~тьма, освітлювати ~затемнювати, освітлення ~морок Пор. ще: ЯСНИЙ ~ ТЕМНИЙ

Словник фразеологізмів

ба́́чити / поба́́читисві́́тло ра́́мпи. Бути поставленим на сцені театру (про виставу). Відома п’єса [“За двома зайцями”] не один раз бачила світло рампи (З газети); Після серйозної дружної роботи автора і колективу [театру]… вперше побачила [п’єса] світло рампи (З глибин душі).

ки́дати / ки́нути сві́тло на що. Розкривати, з’ясовувати, робити ясним, зрозумілим що-небудь. Його [Драгоманова] критичні статті .. кидали нове світло на нашу минувшину (М. Коцюбинський); Може, ці спогади з минулого вірних друзів кинуть світло на дорогу йому постать батька (З газети).

ки́дати / ки́нути сві́тло на що. Розкривати, з’ясовувати, робити ясним, зрозумілим що-небудь. Його [Драгоманова] критичні статті .. кидали нове світло на нашу минувшину (М. Коцюбинський); Може, ці спогади з минулого вірних друзів кинуть світло на дорогу йому постать батька (З газети).

у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі. 1. зі сл. ба́чити, здава́тися і т. ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Зараз же він бачив їх [картини] у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник); Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар). не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа ..— колишній голова сільської Ради (З газети).

2. чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди [зображені в “Бориславських оповіданнях” І. Франка] в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський).

ба́́чити / поба́́читисві́́тло ра́́мпи. Бути поставленим на сцені театру (про виставу). Відома п’єса [“За двома зайцями”] не один раз бачила світло рампи (З газети); Після серйозної дружної роботи автора і колективу [театру]… вперше побачила [п’єса] світло рампи (З глибин душі).

пролива́ти / проли́ти сві́тло на що. Прояснювати, робити щось зрозумілим, умотивованим. Фольклорно-етнографічні записи Гоголя проливають світло на ті перші джерела, з яких письменник черпав натхнення у своїй творчості (І. Волошин); Однак зіставлення окремих символів і елементів обрядовості все-таки проливають світло на основні світогляди і тенденціїї пращурів (З журналу); Вивчення властивостей античастинок та їх взаємодії з речовиною може пролити світло на гіпотези, що висуваються тепер для з’ясування деяких явищ, спостережуваних у всесвіті (З журналу); Тур Хейєрдал зумів пролити світло на питання про першовідкриття американського континенту (З журналу).

пролива́ти / проли́ти сві́тло на що. Прояснювати, робити щось зрозумілим, умотивованим. Фольклорно-етнографічні записи Гоголя проливають світло на ті перші джерела, з яких письменник черпав натхнення у своїй творчості (І. Волошин); Однак зіставлення окремих символів і елементів обрядовості все-таки проливають світло на основні світогляди і тенденціїї пращурів (З журналу); Вивчення властивостей античастинок та їх взаємодії з речовиною може пролити світло на гіпотези, що висуваються тепер для з’ясування деяких явищ, спостережуваних у всесвіті (З журналу); Тур Хейєрдал зумів пролити світло на питання про першовідкриття американського континенту (З журналу).

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) пошука́ти, жарт. Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало); Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський). тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю. Смільчака такого .. пошукати удень, при ясному сонцеві та ще із свчею (Марко Вовчок).

у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі. 1. зі сл. ба́чити, здава́тися і т. ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Зараз же він бачив їх [картини] у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник); Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар). не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа ..— колишній голова сільської Ради (З газети).

2. чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди [зображені в “Бориславських оповіданнях” І. Франка] в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський).

у роже́вих фа́рбах (роже́вими фа́рбами); у роже́вому сві́тлі, зі сл. зобра́жувати, постава́ти і под. Краще, ніж є насправді; ідеалізовано. Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що й сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (С. Добровольський).

у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі. 1. зі сл. ба́чити, здава́тися і т. ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Зараз же він бачив їх [картини] у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник); Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар). не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа ..— колишній голова сільської Ради (З газети).

2. чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди [зображені в “Бориславських оповіданнях” І. Франка] в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський).

Словник синонімів

ВИ́ДНОприсудк. сл. (про наявність світла де-небудь), СВІ́ТЛО, Я́СНО, ВИ́ДКОрозм.В кімнатці ще було видно (І. Нечуй-Левицький); Хотіла було [Маруся] піти додому, поки ще світло, поки ще нема ночі (Г. Хоткевич); А надворі так місячно, ясно, хоч голки збирай (М. Коцюбинський); Буря розкрила покрівлю - в дірки місяць ллє голубе сяйво й од того в клуні видко (А. Головко).