-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сві́жий сві́жа сві́же сві́жі
родовий сві́жого сві́жої сві́жого сві́жих
давальний сві́жому сві́жій сві́жому сві́жим
знахідний сві́жий, сві́жого сві́жу сві́же сві́жі, сві́жих
орудний сві́жим сві́жою сві́жим сві́жими
місцевий на/у сві́жому, сві́жім на/у сві́жій на/у сві́жому, сві́жім на/у сві́жих

Словник синонімів

БАДЬО́РИЙ (сповнений енергії, сили), БАДЬОРИ́СТИЙрідше, СВІ́ЖИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙпідсил.Голова ніколи не болить, встаю вранці бадьорим, свіжим (М. Коцюбинський); Весела та завжди бадьориста, вона й кошик з пляшками й закуски купила за свої гроші (І. Нечуй-Левицький); Схопився [Іван] бадьорий, енергійний - в очах, що пойнялись туманом, одсвічувались нові мрії (С. Васильченко).
НЕДА́ВНІЙ (який відбувся, здійснився і т. ін. у недалекому минулому; який існує ще небагато часу; який був ким-небудь у недалекому минулому), ВЧОРА́ШНІЙ[УЧОРА́ШНІЙ]підсил.;НЕЩОДА́ВНІЙ (який відбувся не так давно; який був ким-небудь не так давно);СВІ́ЖИЙ (недавно вчинений). Згадався переляк недавній, сльози, мов град, посипались на землю (М. Коцюбинський); В нього друзі зовсім ще недавні (Т. Масенко); Недавнім гімназистам, ..а теперішнім уланам, далебі, приємно було позирати на цих наляканих людей (Д. Бедзик); Чи всі зібрались? Є сім’я одна? Ні, ті не вип’ють, що лежать в діброві, Де стережуть їх зорі малинові, Вчорашніх битв притишена луна (А. Малишко); Вжахнуло вчительку те, що сталося з ним, вчорашнім жартуном, вигадником (О. Гончар); Спокійно, без нещодавнього надсаду згадувала вона тепер Данила (З. Тулуб); Це безглуздя - прийти після свіжого вбивства до людини, яку ти тяжко обдурив (М. Стельмах). - Пор. 3. близьки́й.
НОВИ́Й (який щойно з’явився й ще не втратив своєї новизни), ОСТА́ННІЙ, СВІ́ЖИЙ підсил.Нові дані; Автомобіль нової серії; Кинув роботу [Сулейман] й почав оповідати синові останню новину, яка вже облетіла Бахчисарай (М. Коцюбинський); Робітники.. підходили до дошки об’яв і розглядали свіжі плакати (П. Панч).
ОРИГІНА́ЛЬНИЙ (створений самостійно, без наслідування відомих зразків); СВОЄРІ́ДНИЙ, НЕШАБЛО́ННИЙ, НЕШАБЛО́НОВИЙ, НЕСТАНДА́РТНИЙ (який привертає до себе увагу своєю незвичайністю, своєрідністю); НЕТРАФАРЕ́ТНИЙ, НЕЗАТЕ́РТИЙ, СВІ́ЖИЙ (про мову, думки тощо); СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙ (про проект, задум і т. ін.). У селах ми скуповували і приймали в дар для музею рідкісні килими, рушники з оригінальними орнаментами (І. Шаповал); І в темах балад, і в їх композиції, і в засобах розкриття характерів героїв є багато новаторського, своєрідного, притаманного лише цьому поетові [А. Малишкові] (з посібника); Се ж були перші нешаблонові й неофіціальні слова чоловіка, дійсно зацікавленого літературою (І. Франко); Часто звертається він [І. Вирган] до народних джерел, підбирає слова незатерті, свіжі (з журналу); Свіжа рима; Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів (М. Коцюбинський).
ПРОХОЛО́ДНИЙ (про вітер, повітря, воду тощо - помірно холодний), СВІ́ЖИЙ, ХОЛОДНА́ВИЙдіал., ЯДЕ́РНИЙдіал.,ЯДРЕ́НИЙ діал.Прохолодні лісові яри, зарослі осикою та ліщиною, підповзають до пшеничних ланів (О. Донченко); Холоднувате свіже повітря старого дому підсвіжило мої нерви (І. Нечуй-Левицький); Він ходив далі і все всисав у себе всіма порами нові хвилі холоднавої пітьми (І. Франко).
СВІ́ЖИЙ (про воду, повітря і т. ін. - який не втратив своїх природних властивостей, нічим не зіпсований, не забруднений), ЧИ́СТИЙ, ПОГО́ЖИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (про сніг, траву і т. ін. - по якому ніхто не ходив, не їздив). Дух прив’ялої м’яти розійшовся в свіжому повітрі (І. Нечуй-Левицький); Пиво було свіже, студене (Є. Гуцало); Вода була у тій криниці - чиста, як сльоза (Марко Вовчок); Чистий сніг, пригнічений туманом, не блищав (М. Коцюбинський); З-під коріння липи било джерело погожої води (І. Франко); Повітря ллється тут незаймане і дике І поїть, і п’янить, і веселить мене (М. Зеров); Вже перший сніг, ніжний і незайманий, встеляє степ (Н. Рибак).
СВІ́ЖИЙ (який недавно спечений і не втратив своїх попередніх якостей - про хліб і подібні вироби), ГАРЯ́ЧИЙ, ТЕ́ПЛИЙ, М’ЯКИЙ. Вони щодня становлять на моїм столі гарні страви, смачну печеню, свіжий хліб (Г. Хоткевич); Ще теплі пиріжки; Сюди до мене, м’яких, гарячих буханців (Панас Мирний).

Словник фразеологізмів

виво́дити / ви́вести на чи́сту во́ду кого. Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т. ін. Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей. Вміло і дотепно, по-народному мудро виводив він їх на чисту воду (З журналу); — Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею... Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети... Нехай усі знають (В. Кучер); Треба вивести Мартина на чисту воду, показати перед людьми, що він просто заздрісник (М. Ю. Тарновський); // що. Розказувати правду про що-небудь; розкривати істинний, справжній стан речей. Стаття Франка незвичайно подобалась мені .. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту [ту] гнилятину на чисту воду (М. Коцюбинський); — Знаєте, панно Броню, в таких справах не можна забавлятися в ніякі таємниці, треба вивести все на чисту воду (Л. Мартович). ви́вести на сві́жу во́ду. [Карпо:] Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (М. Кропивницький). ви́ведений на чи́сту во́ду. Він [Марко Безсмертний] ні на хвилину не втрачає свого кревного органічного почуття нерозривної єдності з народом і бореться доти, доки всіляке зло не буде виведене на чисту воду (З журналу).

на сві́же о́ко, зі сл. помі́тити, поба́чити і т. ін. Не бачивши кого-, чого-небудь ніколи або тривалий час. Коли Павло Заброда приїхав весною прощатися з Сухою Калиною [селом], то й не впізнав її, так вона змінилася.. Павло на свіже око одразу те все помітив (В. Кучер).

по гаря́чих (по сві́жих, по живи́х) сліда́х. Одразу за подією, не гаючи часу; негайно. Навіть дома, коли мати по гарячих слідах зашивала йому [Сергійкові] .. сорочку або штанці, він проявляв нетерпіння й тривогу (Григорій Тютюнник); А всіма шляхами по свіжих слідах урагану, як чорні його яничари, вже неслися в напрямі на Каховку численні, по-ярмарковому одягнуті наймачі (О. Гончар); Народну творчість Шевченко вважає неписаною історією народу, що виникла по живих слідах подій і передавалася з уст в уста, з покоління в покоління (З навчальної літератури). по сві́жому слі́ду. — А ти б навідався до них на хутір та никнув би в клуню: може б, по свіжому сліду й знайшов порубане дерево (О. Кониський).

по гаря́чих (по сві́жих, по живи́х) сліда́х. Одразу за подією, не гаючи часу; негайно. Навіть дома, коли мати по гарячих слідах зашивала йому [Сергійкові] .. сорочку або штанці, він проявляв нетерпіння й тривогу (Григорій Тютюнник); А всіма шляхами по свіжих слідах урагану, як чорні його яничари, вже неслися в напрямі на Каховку численні, по-ярмарковому одягнуті наймачі (О. Гончар); Народну творчість Шевченко вважає неписаною історією народу, що виникла по живих слідах подій і передавалася з уст в уста, з покоління в покоління (З навчальної літератури). по сві́жому слі́ду. — А ти б навідався до них на хутір та никнув би в клуню: може б, по свіжому сліду й знайшов порубане дерево (О. Кониський).

сві́жа (жива́) копі́йка. Дрібний грошовий прибуток з продажу чого-небудь. Любить [тьотя Фрося] свіжу копійку, все перепродує в містечку на ярмарку і складає гроші в панчоху (В. Земляк); — Чим я віддячу вам за молоко? От ніяк не дочекаємося своєї годувальниці, тоді б ви вже перестали носити... Продали б та свіжу копійку мали за це молоко (Є. Гуцало).

сві́же о́ко. Той, хто бачить когось, щось уперше. Певне, дуже вже страшними були ми [військовополонені] для свіжого ока (В. Козаченко); // Сприймання ким-небудь того, чого він не бачив раніше. У свіже око все тіньове впадає швидко (З газети); І часто думка товарища — “свіже око” — буває вирішальною (З газети).

сві́жим ві́тром пові́яло. Змінилися обставини, настрої і т. ін. на краще. Від її щирого голосу повіяло на Миколу свіжим вітром (В. Кучер); Торік з двома подругами прийшла вона на ферму і тут відразу повіяло свіжим вітром .. Приміщення побілили, причепурили (Я. Гримайло).

сві́жим о́ком, зі сл. гля́нути, погля́нути і т. ін. Не так, як раніше, як інші; по-новому. Висловила [Надійка] думки та міркування людини, яка поглянула на виробництво свіжим оком (В. Козаченко).