-1-
іменник середнього роду
(святотатство) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний святокра́дство  
родовий святокра́дства  
давальний святокра́дству  
знахідний святокра́дство  
орудний святокра́дством  
місцевий на/у святокра́дстві  
кличний святокра́дство*  

Словник синонімів

БЛЮЗНІ́РСТВО (зневажання, опоганення чого-небудь святого, високого, глибоко шанованого), СВЯТОТА́ТСТВОкнижн.,СВЯТОКРА́ДСТВОрідко.Саму думку про іншу жінку Іван Іванович вважав блюзнірством (В. Гжицький); Маруся не спала.. Мов проготовлялася до якогось неминучого злочину, до якогось доконечного святокрадства (Г. Хоткевич).
СВЯТОТА́ТСТВО (образа, зневага церковної святині), БОГОХУ́ЛЬСТВОзаст.,СВЯТОКРА́ДСТВО рідше.- Вінчатись у церкві ми не будемо.. - Почувши це, старі Кухти здригнулись і замовкли. Приголомшені нечуваним святотатством зятя, вони не повірили навіть вухам своїм (А. Іщук).