сверблячий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний свербля́чий свербля́ча свербля́че свербля́чі
родовий свербля́чого свербля́чої свербля́чого свербля́чих
давальний свербля́чому свербля́чій свербля́чому свербля́чим
знахідний свербля́чий свербля́чу свербля́че свербля́чі
орудний свербля́чим свербля́чою свербля́чим свербля́чими
місцевий на/у свербля́чому, свербля́чім на/у свербля́чій на/у свербля́чому, свербля́чім на/у свербля́чих

Словник фразеологізмів

ма́ти свербля́чі (липкі́) ру́ки, жарт. Виявляти потяг до крадіжки; брати, привласнювати чуже. Не май рук сверблячих (Укр.. присл..); Надто липкі руки мали деякі можновладці, от і обікрали державу (З газети).