-1-
іменник жіночого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний сварня́  
родовий сварні́  
давальний сварні́  
знахідний сварню́  
орудний сварне́ю  
місцевий на/у сварні́  
кличний сва́рне*  

Словник синонімів

СВА́РКА (гостра розмова, що супроводжується докорами, образами), СВА́РАперев. мн., ЛА́ЙКА, КОЛОТНЕ́ЧА, РОЗРА́ДА, СУ́ТИЧКА, БАТА́ЛІЯірон.,СВАРНЯ́розм.,ГРИЗНЯ́розм.ГРИЗОТНЯ́розм. рідше, ГРИЗО́ТАрозм. рідше, КРИКрозм., ЗА́КОЛОТрозм. рідше, ЗМАГА́ННЯрозм. рідше, ЗА́ЧІПКАрідше,КАЛАМУ́Трідше, ЗВА́ДАзаст., СВАРдіал., ПО́СВАРКАдіал.,ЗВЯ́ГАдіал.,ЗМА́ЖКАдіал., ДРА́ЧАдіал., ФУК діал;ПЕРЕПА́ЛКАрозм., ПІКІ́РУВАННЯрозм.,ПІКІРО́ВКАрозм.,ПЕРЕСВА́РКАдіал., ПЕРЕСВА́Рдіал., ПЕРЕДИ́РКАдіал.,ПЕРЕДРА́ЧКАдіал. (взаємне ображання гострими або лайливими словами). Лайка та сварка, бучі та колотнечі! Не було того дня, щоб вони між собою не лаялись (Панас Мирний); Днедавня свара!.. Час її забути (М. Зеров); - Мені усі ви рівні; я в ваші чвари та свари не мішаюсь (П. Куліш); Іноді доходило до гострих сутичок між матір’ю і дочкою (А. Хижняк); З тобою недолі нас кревно з’єднали - Не буде між нами розради (М. Старицький); - А в нас, вуйно, ввечері така була сварня у хаті (П. Козланюк); Після трьох днів гризні допіру Іван Федотович помирився з жінкою (С. Васильченко); І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Звичайне - гризота, сварка та бійка! Кого вони не пригнуть до землі (І. Франко); Орисі після такого домашнього заколоту зробилося погано (Григорій Тютюнник); Коло шинку кріпаків ціла юрба, позбивались у купу. Крик, гук, спірка, змагання (Панас Мирний); Свар не свайба (прислів’я); Вонищодня вагуються. Така звяга йде в дому (Ганна Барвінок); Кайдаш і Лаврін микались і собі в бабську змажку, кричали на все горло (І. Нечуй-Левицький); Данило з подивом прислухався до їхньої пересварки (М. Стельмах); Невже Цимбалу приємно підхоплювати оті колючі запитання, слухати сердиті перепалки (С. Журахович). - Пор. 1. сканда́л.