-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | сваво́лити |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | сваво́льмо |
2 особа | сваво́ль | сваво́льте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | сваво́литиму | сваво́литимемо, сваво́литимем |
2 особа | сваво́литимеш | сваво́литимете |
3 особа | сваво́литиме | сваво́литимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | сваво́лю | сваво́лимо, сваво́лим |
2 особа | сваво́лиш | сваво́лите |
3 особа | сваво́лить | сваво́лять |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
сваво́лячи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | сваво́лив | сваво́лили |
жін. р. | сваво́лила |
сер. р. | сваво́лило |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
сваво́ливши |
Словник синонімів
БЕШКЕТУВА́ТИ (грубо порушувати загальноприйняті норми моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, РОЗБІ́ЙНИЧАТИ підсил. розм.; СВАВО́ЛИТИ, СВАВІ́ЛЬНИЧАТИ розм. (діяти на власний розсуд, ні на кого й ні на що не зважаючи). Хвилею по цілій країні прокотились погроми.. А по селах.. бешкетує цареве військо, катуючи народ, вбиваючи, ґвалтуючи, в полон забираючи (А. Головко); В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша (О. Гончар); Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась.. Парубок чудувався з того дива, садовив на санки інших дівчат і так сваволив біля колеса, що над ставом увесь час стояв дівочий вереск (М. Стельмах); - Я тобі, Григорію, раджу: не свавільничай. Від беззаконня пора відвикати (О. Гончар).