сафян 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(озеро в Україні)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Саф’я́н | |
родовий | Саф’я́на | |
давальний | Саф’я́ну, Саф’я́нові | |
знахідний | Саф’я́н | |
орудний | Саф’я́ном | |
місцевий | на/у Саф’я́ні, по Саф’я́ну | |
кличний | Саф’я́не* |
відмінок | однина | множина |
називний | саф’я́н | |
родовий | саф’я́ну | |
давальний | саф’я́ну, саф’я́нові | |
знахідний | саф’я́н | |
орудний | саф’я́ном | |
місцевий | на/у саф’я́ні, по саф’я́ну | |
кличний | саф’я́не* |
-2-
іменник чоловічого роду
(сап’ян) [рідко]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Саф’я́н | |
родовий | Саф’я́на | |
давальний | Саф’я́ну, Саф’я́нові | |
знахідний | Саф’я́н | |
орудний | Саф’я́ном | |
місцевий | на/у Саф’я́ні, по Саф’я́ну | |
кличний | Саф’я́не* |
відмінок | однина | множина |
називний | саф’я́н | |
родовий | саф’я́ну | |
давальний | саф’я́ну, саф’я́нові | |
знахідний | саф’я́н | |
орудний | саф’я́ном | |
місцевий | на/у саф’я́ні, по саф’я́ну | |
кличний | саф’я́не* |