-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | сано́вник | сано́вники |
родовий | сано́вника | сано́вників |
давальний | сано́вникові, сано́внику | сано́вникам |
знахідний | сано́вника | сано́вників |
орудний | сано́вником | сано́вниками |
місцевий | на/у сано́вникові, сано́внику | на/у сано́вниках |
кличний | сано́внику | сано́вники |
Словник синонімів
ВЕЛЬМО́ЖА (у феодальних і буржуазних країнах - знатна й багата особа, що займала високу державну або придворну посаду), МОЖНОВЛА́ДЕЦЬ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ, САНО́ВНИК заст. Латин, як цар, в своїм наряді Ішов в кругу своїх вельмож (І. Котляревський); Можновладців упізнавали не по їхньому багатству, а насамперед по силі, якою оточувалися (П. Загребельний); Далі від шляху.. оселилось простацтво; Тут же, при самій дорозі, здіймаються лари вельможних (М. Зеров); На всі спроби царських сановників затягнути його в свій табір - наш філософ [Сковорода] відповідав..: "Ваше превосходительство, ми з вами незнайомі" (П. Тичина).