самопожертва 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | самопоже́ртва | самопоже́ртви |
родовий | самопоже́ртви | самопоже́ртв |
давальний | самопоже́ртві | самопоже́ртвам |
знахідний | самопоже́ртву | самопоже́ртви |
орудний | самопоже́ртвою | самопоже́ртвами |
місцевий | на/у самопоже́ртві | на/у самопоже́ртвах |
кличний | самопоже́ртво* | самопоже́ртви* |