-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний самолю́бство  
родовий самолю́бства  
давальний самолю́бству  
знахідний самолю́бство  
орудний самолю́бством  
місцевий на/у самолю́бстві  
кличний самолю́бство*  

Словник синонімів

ЕГОЇ́ЗМ (турбота тільки про себе, про особисті інтереси),СЕБЕЛЮ́БСТВО, СЕБЕЛЮ́БНІСТЬ, САМОЛЮ́БСТВО. Кульницький, морщачись, викидає противні думки й спогади, сам себе картає за егоїзм (М. Стельмах); Дорошеві зробилося досадно, бо він спіймав себе на тому, що не позбавлений себелюбства (Григорій Тютюнник); Ми звикли все і всіх судить, Що сміливість душі палкої Для себелюбності дрібної Образлива або смішна (переклад М. Рильського).
САМОЛЮ́БСТВО (підвищене почуття власної гідності, пов’язане з честолюбством), САМОЛЮ́БНІСТЬрідше; АМБІ́ЦІЯ, АМБІ́ТНІСТЬрідше (ужив. несхвально). Часом, переступивши через власне самолюбство, Марися Павлівна проситься на урок до Ганни Остапівни, щоб повчитись (О. Гончар); Ображене самолюбство пекло його серце (О. Донченко); Вона ж надто рішуче відкинула нашу пропозицію. Фальшива амбіція перемогла (О. Кобилянська); Занадто поважно трактував [емісар] власну особу, аби встрявати у дрібні суперечки чи виявляти непотрібну амбітність (П. Загребельний).

Словник фразеологізмів

ті́шити самолю́бство чиє. Викликати почуття задоволення собою. В талантах хлопця Матвій бачив себе змолоду. Це .. тішило батьківське самолюбство (І. Волошин).