самокатуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | самокатува́тися, самокатува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | самокату́ймося, самокату́ймось | |
2 особа | самокату́йся, самокату́йсь | самокату́йтеся, самокату́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | самокатува́тимуся, самокатува́тимусь | самокатува́тимемося, самокатува́тимемось, самокатува́тимемся |
2 особа | самокатува́тимешся | самокатува́тиметеся, самокатува́тиметесь |
3 особа | самокатува́тиметься | самокатува́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | самокату́юся, самокату́юсь | самокату́ємося, самокату́ємось, самокату́ємся |
2 особа | самокату́єшся | самокату́єтеся, самокату́єтесь |
3 особа | самокату́ється | самокату́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
самокату́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | самокатува́вся, самокатува́всь | самокатува́лися, самокатува́лись |
жін. р. | самокатува́лася, самокатува́лась | |
сер. р. | самокатува́лося, самокатува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
самокатува́вшись |