різати 1

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив рі́зати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   рі́жмо
2 особа ріж рі́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа рі́затиму рі́затимемо, рі́затимем
2 особа рі́затимеш рі́затимете
3 особа рі́затиме рі́затимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа рі́жу рі́жемо, рі́жем
2 особа рі́жеш рі́жете
3 особа рі́же рі́жуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
рі́жучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. рі́зав рі́зали
жін. р. рі́зала
сер. р. рі́зало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
рі́заний
Безособова форма
рі́зано
Дієприслівник
рі́завши

Словник синонімів

ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка - відтворювати що-небудь на музичному інструменті - про людину; що, чого, з кого - відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИна чому й без додатка;МУЗИ́ЧИТИ, МУЗИКУВА́ТИбез додатка (перев. для розваги); ВИКО́НУВАТИщо, з кого (певний музичний твір для слухачів); НАГРАВА́ТИна чому, що, чого й без додатка (тихо або одноманітно, недбало); ЦИГИ́КАТИна чому й без додатка, розм. (невміло, одноманітно); ТНУ́ТИ, ТЯ́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ЗАТИНА́ТИрозм., ШКВА́РИТИрозм., НАШКВА́РЮВАТИрозм.,РІ́ЗАТИрозм.,НАРІ́ЗУВАТИ[НАРІЗА́ТИ]розм. (на чому, що, чого й без додатка - перев. швидко, із запалом); БРЕ́НЬКАТИрозм., БРЕНЬКОТА́ТИпідсил. розм.,БРЕНЬКОТІ́ТИпідсил. розм.,БРИ́НЬКАТИрозм.,БРИНЬЧА́ТИрозм. (на чому й без додатка - невміло або недбало - на струнному щипковому інструменті, на роялі тощо); ТРИНДИ́КАТИрозм.,ТРИ́НЬКАТИрозм. (на чому й без додатка - невміло або недбало - на щипковому інструменті); ТАРАБА́НИТИрозм.,БАРАБА́НИТИрозм. (на чому й без додатка - невміло й голосно, перев. на роялі, піаніно); ТЕРЛИ́КАТИ[ТИРЛИ́КАТИ]ірон., зневажл. (на чому й без додатка - невміло, перев. на смичковому інструменті, гармонії тощо); ПИЛЯ́ТИірон., ПІЛІ́КАТИірон., ТІЛІ́КАТИірон. (на чому й без додатка - невміло, перев. на смичковому або щипковому інструменті). Сидить на могилі Козак старесенький, Як голубонько сивесенький, Та на бандурі грає-виграває (дума); Коли почав орать, так у сопілку не грать (прислів’я); Ще малим хлопцем він зробив маленьку скрипочку й сам вивчився грати козачка (І. Нечуй-Левицький); [Острожин:] Ви певне граєте новітніх композиторів? (Леся Українка); Дуже гарно грає [стара] з Шопена (М. Коцюбинський); - Я трохи граю (І. Нечуй-Левицький); Запорожець, підгорнувши ноги, виграє на бандурі (О. Стороженко); Грали [приятелі] в преферанс, часом і музичили собі (Іван Іванович непогано грав на скрипці) (М. Рильський); Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх (З. Тулуб); - Ви ж чули, як він Шопена виконував, скільки вклав душі! (О. Гончар); Онися.. награвала на гітарі якийсь романс (І. Нечуй-Левицький); Баяніст награє польки (А. Головко); Дід Корнійко цигикав та й цигикав на облізлій скрипочці, не знаючи впину, не чуючи втоми (Ю. Яновський); А в коршмі так ріжуть шпарко, на цимбалах тнуть цигани (П. Грабовський); Витинають троїсті веселої-веселої (В. Речмедін); Бандура горлиці бриньчала, Сопілка зуба затинала (І. Котляревський); [Катерина:] А цей ваш друг добре шкварить на гітарі! (О. Корнійчук); Нашкварювати на гармоні; Парубок, зсунувши набік картуза, нарізував на гармонії гопака (Г. Коцюба); Невміло бренькала [Марія Іванівна] на гітарі (Є. Кравченко); Та на цей раз, ненароком загравши, бриньчав Мамай сумно (О. Ільченко); "Гришка триндикає..." - подумав Гандзюк. Справді, на Василевій балалайці - усі знали - грав сьогодні найменший брат його (Г. Косинка); Він увесь вечір тарабанив полечки, вальси.. на розладнаному піаніно (Л. Первомайський); [Товстоліс:] У мене хворі. А він цілі дні барабанив на роялі (І. Кочерга); Сам я трошки терликав на скрипці (М. Кропивницький); Кривобокий скрипаль щось пиляв на скрипці, а його партнер акомпанував йому на старому розбитому роялі (П. Колесник); Платон.. пілікає на скрипці, Ліда сміється (О. Корнійчук); Бубонові підспівувала.. балалайка: вона тілікала тонким голосом і, здавалося, не в силі була заглушити голосні удари бубна (Г. Косинка).
ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИрозм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). - Док.: зрі́зати, обрі́зати, спили́ти, стя́ти, зітну́ти, обтя́ти, зстри́гти. Вони співають про вербу рясну.. І виноград янтарний та рум’яний Дбайливо зрізують (М. Рильський); Коса, зрізаючи соковиті стебла, виходила із трави (Григорій Тютюнник); Я сад поміщика маленьким у день за гривеник копав. З дерев обрізував там віти (В. Сосюра); Я сидів тут трохи не од півдня та все дивився на тебе, як ти під горою різала виноград (І. Нечуй-Левицький); Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки (М. Коцюбинський); Коли б хто міг ті кучері обтяти (Леся Українка); В лип’янку мед сочить [селянин], З овечок вовницю зстригає (Л. Боровиковський).
МУ́ЧИТИкого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИкому, кого;КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ, РОЗПИНА́ТИ (завдавати комусь тяжких фізичних або моральних страждань); КАРА́ТИ (завдавати мук, тортур); ТЕРЗА́ТИ, РОЗТЕ́РЗУВАТИ, РОЗША́РПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, КРА́ЯТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ, РІ́ЗАТИ, СУШИ́ТИ, КРУШИ́ТИ, ГАЙНУВА́ТИдіал. (завдавати сильних моральних страждань); ДОКУЧА́ТИ, ГРИ́ЗТИрозм.,ЗГРИЗА́ТИрозм.,Ї́СТИрозм.,ЖЕ́РТИрозм.,ПОЇДА́ТИрозм.,ПРОЇДА́ТИрозм.,МАРУ́ДИТИрозм. (завдавати смутку, не давати спокою - про думки, почуття тощо); ПЕКТИ́, ПАЛИ́ТИ, СПА́ЛЮВАТИ (дуже хвилювати - про певні відчуття, переживання); МОРИ́ТИ, ЗМО́РЮВАТИ (доводити до виснаження, знемоги); МУ́ЛЯТИ[МУ́ЛИТИ]розм. (не давати спокою); ТИРА́НИТИ, ТИРАНІЗУВА́ТИ (зумисне завдавати моральних мук комусь). - Док.: заму́чити, зму́чити, закатува́ти, замордува́ти, поні́вечити, розіпну́ти, покара́ти, розтерза́ти, розша́рпати, розде́рти[розідра́ти], розкра́яти, ізсуши́ти, доку́чити, згри́зти, з’ї́сти, спекти́, спали́ти, змори́ти. Хлопчика мучили, та він не сказав ні слова (О. Донченко); Болить і йому кривда, що її чинить над посполитими шляхта (П. Панч); Катувала [мати], мордувала, Та не помагало: Як маківка на городі, Ганна розцвітала (Т. Шевченко); - Синочку мій, голубчику мій! Дивися, що з мене зробив твій батько. Бив мене, нівечив мене, за коси волочив, за горло давив (Панас Мирний); [Єпископ:] І се за те нас мучать, розпинають, що ми не хочем ідолам служити (Леся Українка); Дід знав, де в князя боляче, і карав князя словами гірше, ніж князь дошкуляв козакам муками (І. Нечуй-Левицький); - Ми з Герном написали листа в Орськ майору Мєшкову, просили допомогти Шевченкові, а той товстошкірий бовдур, той бурбон нічого не второпав і почав його терзати муштрою. Зовсім замучив бідолаху (З. Тулуб); - Нехай мене засміють, розіпнуть, розтерзають - я ніколи не перестану тебе любити (Г. Квітка-Основ’яненко); - Скрізь, де я не піду, де не поїду, скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Марко Вовчок); Скільки турбот роздирає людину, що пристрастям лютим Вся віддалася?! (М. Зеров); Суперечні думки різали Денисову душу (Д. Бедзик); - Не суши мене..; скажи мені щиру правду, чи слати до тебе старостів, чи ні? (І. Нечуй-Левицький); Не діло мене крушило, атуга насердна... (Ганна Барвінок); І не було того дня, щоб не лаяли, не гайнувалиСолохи (Панас Мирний); Живеться мені тут дуже добре, тільки трохи сумління докучає, бо нічого не роблю (М. Коцюбинський); Гризе мене одна думка: треба оддавати Ганнусю, як тільки люде знайдуться (Ганна Барвінок); Всім душу згризала аматорська слава, Про п’єси розмови велись без кінця (Л. Первомайський); Журба Юрка їла годинами (П. Козланюк); Але яка гризота поїдає її? Може, когось любить, а він не квапиться до неї? (М. Стельмах); Якась.. туга проїдала йому душу в сю хвилину (Г. Хоткевич); Видно, що його то ганяло: або ж горілка марудила, або розмова про давнє не давала спокою (Панас Мирний); Страшні думки вставали в Зіньковій голові.., вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів (Б. Грінченко); - Заперли мене не в хату, а в саж.. Згагою морять (Панас Мирний); Сни страшні всю ніч його томили (І. Франко); От ніби й не трапилося нічого особливого, а щось муляє і муляє, і не можна зрозуміти, що ж це таке (В. Собко); Заговорили [опришки] про Дідушка, як він дійшов багатства, як швидко навчився панувати, як тиранив жінку і знущався з наймитів (В. Гжицький).
ПІДВЕСТИ́ (не виконати чогось потрібного, необхідного тощо, шкодячи комусь, чомусь), ПІДКАЧА́ТИрозм.; ОБДУРИ́ТИ, ОБМАНУ́ТИ[ОБМАНИ́ТИ]розм. (не виправдати чиїхось сподівань); ЗАРІ́ЗАТИ розм. (поставити в скрутне становище). - Недок.: підво́дити, обду́рювати, обма́нювати, рі́зати. Хлопці надійні, не зрадять і не підведуть ні в чому (А. Шиян); [Лотоцький:] А, сьогоднішні переможці!Ну, вітаю. Не підкачали (І. Микитенко); Урожай того року не густий вдався, всіх обдурив: з копи ледве-ледве по три мірки вибивали (Панас Мирний); Чи весняні здійсняться мрії?Чи літо не обманить їх? (М. Рильський); - Ви мене зарізати хочете!Призначено зняти сьогодні двадцять кадрів, а ви ще й не починали? (Ю. Яновський).
ПРОВАЛИ́ТИ (незадовільно оцінити перев. на екзамені), ЗАВАЛИ́ТИрозм.,ЗАСИ́ПАТИрозм.,ЗАРІ́ЗАТИрозм., ЗРІ́ЗАТИрозм. - Недок.: прова́люватирідкозава́люватирідкорі́затирідко.- Провалили картину, Сев? - сміюся я. - Іще й як провалили. З музикою й барабанами, - регочеться мій друг (Ю. Яновський); При одній лише думці про те, що донька могла б не пройти по конкурсу, що якісь там інститутські книгогризи могли б завалити її при вступі, майора кидало в лють (О. Гончар); [Середа:] Він її засипле перед Ярошем (І. Микитенко); - З підручника української літератури я читаю лише біографії письменників.. - Заріже він [учитель] тебе на іспитах, - з жалем промовив Микола (П. Автомонов); О, це був справжній герць!Що більше намагався Сокіл "зрізати", то краще і пристойніше відповідала Ольга (Я. Качура).
РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини - пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ[ВРАЖА́ТИ], РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ[ПІДРІЗА́ТИ]розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИрозм. (зробивши розріз, поріз); ПРОТИНА́ТИ (робити наскрізну рану); РОЗРУ́БУВАТИ (заподіювати рубаної рани); РОЗРИВА́ТИ, РВА́ТИ (заподіювати рваної рани); ПІДСТРІ́ЛЮВАТИ[ПІДСТРЕ́ЛЮВАТИ] (стріляючи); ПІДКО́ЛЮВАТИ (колючи); ПІДРА́НЮВАТИ (злегка);ПРОЇДА́ТИ (завдавати рани, розтираючи, пошкоджуючи шкіру чимось жорстким); РОЗКРИВА́ВЛЮВАТИ, РОЗ’Ю́ШУВАТИрозм. (до крові). - Док.: пора́нити, ра́нити, зра́нити, обра́нитирозм.ура́зи́ти[вра́зи́ти], розрі́зати, порі́зати, підрі́зати, урі́зати[врі́зати], розтя́ти[розітну́ти], розсі́кти, посі́кти, підсі́кти, розра́нити, розпана́хати, протну́ти, розруба́ти, розірва́ти, порва́ти, підстрі́лити[підстре́лити], підколо́ти, підра́нити, прої́сти, ушкрябну́ти[вшкрябну́ти]розм. (злегка) розкрива́вити, закрива́вити, покрива́вити, роз’ю́шити, розчерепи́тирозм. (голову). Хвиля збивала їх докупи, крига ранила їм голови (Ю. Яновський); Ратище слабо зранило звіра в передню лопатку (І. Франко); Твердохліб сокирою вражав коней, бив рицарів по ногах (А. Хижняк); Маруся повзла, повзла на колінах до лісу, оглушена, роздавлена, без серця в грудях. І повзла, і падала, і різала руки, лице гострими травами (Г. Хоткевич); Санько коняку підрізав ралом (А. Головко); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи (О. Гончар); Він уявив собі, як мідний гостряк з розмаху розсікає скроню Грінгеля, і гидливо скривився (В. Собко); Сперанському посікло ноги. Шура заходилась тут же на місці перев’язувати (О. Гончар); До ґанку на щастя підкову прибито, без неї буланий розранив копито (П. Воронько); - Якось мені мати наказала врізати хліба, а я палець до кістки розпанахав (Ю. Збанацький); Я сам йому горло зубами протну (М. Старицький); Горленкові стало погано. Шабля Потоцького розрубала йому плече, ключицю і перші ребра (З. Тулуб); Ольга борсалася в колючій шипшині, байдужа до того, що кущі їй розривали тіло - захищала тільки очі (Я. Качура); І сміявся [Тимко].., і жартував з Марком, який підстрелив кота замість зайця (Григорій Тютюнник); - Ви підраните качку, вона від вас сховається в купинах, а ось мій помічник знайде її мені, - і хлопець показав на миршавого собачку (О. Копиленко); Шнури, котрії йому тіло проїли, не пускали його ані до життя, ані до смерті (І. Франко); - Хто поранив? - запитав інженер Данилко в трубку. - А чорт їх розбере! Нашого Мухтарова теж ушкрябнули (І. Ле); Гострий камінь розкривавив щоку Кульжан (З. Тулуб); - Якщо справді мене виключать, то я перш усього роз’юшу.. пику Їрічкові (А. Кримський); - Пан з бородою підійшов до морячка і зацідив йому в морду; А моряк розчерепив йому голову пивною пляшкою (переклад М. Лукаша). - Пор. ушко́джувати.
РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ[НАРІ́ЗУВАТИ], КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ[ТНУ́ТИ], КРЕ́МСАТИрозм., КАРБУВА́ТИзаст.; БАТУВА́ТИрозм. (великими шматками); ЧИ́КАТИрозм., ЧИКРИ́ЖИТИрозм. (перев. ножем, ножицями); ПИЛЯ́ТИ (пилкою). - Док.: різну́ти, порі́зати, нарі́зати, покра́яти, покре́мсати, покарбува́ти, побатува́ти, розбатува́ти, чи́кнути, ша́ркнути, попиля́ти. Покликали його раз до двору дрова різати (М. Коцюбинський); Льотчик.. почав неквапом нарізати на сковороді яєчню (О. Гончар); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси, щось краю ножиком (Г. Хоткевич); [Настя:] Сьогодні визвірився [Хома], кричав, що Соломії якось-то багато сала поклала і пшона, каже, багато... Я міряю, каже, а ти батуєш! (І. Карпенко-Карий); - Дозволь чикнути собі на пам’ять оцей гарненький локон... (О. Гончар); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки (І. Рябокляч).
УБИ́ТИ[ВБИ́ТИ] (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), ЗАБИ́ТИ, ЗАРУБА́ТИ, ЗАКОЛО́ТИ, ЗАРІ́ЗАТИ, ЗАСТРЕ́ЛИТИ[ЗАСТРІ́ЛИТИ], УРА́ЗИ́ТИ[ВРА́ЗИТИ], ЗВАЛИ́ТИ, УГРО́БИТИ[ВГРО́БИТИ]розм., УСТРЕ́ЛИТИ[ВСТРЕ́ЛИТИ]розм., УКЛА́СТИ[ВКЛА́СТИ]розм., ПОКЛА́СТИрозм., ПОЛОЖИ́ТИрозм., СКОСИ́ТИрозм., ПОСІ́КТИрозм., ПІДТЯ́ТИрозм., ПРИСТУ́КНУТИрозм., ПРИКІ́НЧИТИрозм., КІНЧИ́ТИрозм., ПОКІ́НЧИТИрозм., ПОРІШИ́ТИрозм., РІШИ́ТИрозм., УКОЛО́ШКАТИ[ВКОЛО́ШКАТИ]розм., ПРОШТРИКНУ́ТИ, ШЛЬО́ПНУТИрозм., УКЛА́НДАТИдіал.; ДОБИ́ТИ, ДОРІ́ЗАТИ, ДОКІНЧИ́ТИ (пораненого); ПІДСТРЕ́ЛИТИ[ПІДСТРІ́ЛИТИ], ПІДКОЛО́ТИ, ПІДРІ́ЗАТИ (завдати смертельної рани). - Недок.: убива́ти[вбива́ти], би́ти, забива́ти, руба́ти, коло́ти, рі́зати, стріля́ти, застре́лювати[застрі́лювати], уража́ти[вража́ти], вали́ти, угро́блювати[вгро́блювати], сікти, підтина́ти, кла́сти, коси́ти, прико́нчувати, кінча́ти, ріша́ти, разити, проштрикувати, добива́ти, доріза́ти, докі́нчувати, підстре́лювати[підстрі́лювати], підко́лювати, підріза́ти, підрі́зувати. - Поліцаї батька вбили (О. Довженко); Виявлено справжнього злочинця, який забив сторожа біля гамазеїв (О. Донченко); [Макар:] Двох капітан при мені зарубав шаблею, а Федот застрелив Івана Береста (І. Микитенко); Він побачив, що Твердохліб звалив рицаря, і схвально помахав рукою (А. Хижняк); Незчулись ляхи, як їх чоловіка з двадцять на місці уклали (О. Стороженко); Багато ворогів поклав я по долині (Леся Українка); Рушай, друже, борозною, Доки служить сила, Доки доля серед поля Обох не скосила (П. Грабовський); Скосити ворогів з автомата; Чіпаріу ладний був пристукнути клятого цербера й світ за очі тікати з цього клятого маєтку (Ю. Смолич); Мало що може втнути той циган! Свого не пожалів, шпортонув ножем. А його, Федора, прикінчить, як куріпку (Д. Ткач); А ввечері мій Ярема (От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану: Ляхів кінча (Т. Шевченко); - Воєвода.. спрямував коня на Іванка і хотів одним ударом покінчити з ним (А. Хижняк); Дивом-дивиною було те, що її [Ярину] досі не порішила куля чи не підтяла шабля якого-небудь бузувіра (О. Ільченко); Гестапівці з школи казарму собі влаштували; спали, як дрохви. Так ми їх сонних і порішили (Ю. Мокрієв); - Рішу її зараз! - І, заточуючись, лютий, нестримний, він зник за дверима (А. Шиян); Одного шпигуна вже вколошкали, а другий ще живий, його міліція розшукує (Ю. Збанацький); - Що ви зробите з заложниками? - Шльопнемо (Л. Первомайський); - Як це так? Через таку погань, повію, та нашим дітям таку наругу терпіти? Ми і її і його [панича] укландаємо (Панас Мирний); Вони були ще живі і в нестерпучих муках стогнали й кричали, благаючи, щоб їх дорізали, добили (О. Стороженко); Знов буде [Андрій] рибку ловити... на пошту побіжить,.. зайця підстрелить (М. Коцюбинський); - Інший випадок трапився пару років тому в Далмації. Там капрала підрізали (переклад С. Масляка). - Пор. умертви́ти.

Словник фразеологізмів

без ножа́ рі́зати кого і без додатка. Ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище; завдавати кому-небудь великих неприємностей. — Бійся Бога, май серце, Борух! Чого мене ріжеш без ножа? (Ю. Мартович); — Ну, що тут у вас сьогодні? — спитав Левченко. Кадук без ентузіазму, похмуро глянув з-під насуплених брів.— Те, що й учора,— буркнув він неохоче.— Шаблій без ножа нас ріже (Д. Бедзик); — Он ба який. Нас, можна сказати, ріжуть без ножа, а тут іще й кричати не велено. Оце слобода [свобода] (І. Цюпа); // Завдавати кому-небудь душевних страждань, мук, болю. — От би-с мовчав та не різав мене без ножа! — скрикнув чоловік і, знов похиливши голову, захлипав, мов дитина (І. Франко).

без ножа́ рі́зати кого і без додатка. Ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище; завдавати кому-небудь великих неприємностей. — Бійся Бога, май серце, Борух! Чого мене ріжеш без ножа? (Ю. Мартович); — Ну, що тут у вас сьогодні? — спитав Левченко. Кадук без ентузіазму, похмуро глянув з-під насуплених брів.— Те, що й учора,— буркнув він неохоче.— Шаблій без ножа нас ріже (Д. Бедзик); — Он ба який. Нас, можна сказати, ріжуть без ножа, а тут іще й кричати не велено. Оце слобода [свобода] (І. Цюпа); // Завдавати кому-небудь душевних страждань, мук, болю. — От би-с мовчав та не різав мене без ножа! — скрикнув чоловік і, знов похиливши голову, захлипав, мов дитина (І. Франко).

по́ли (полу́) вріж та тіка́й. Беззастережно, за будь-яких обставин поривай стосунки з ким-небудь лихим, недобрим або уникай їх. Од ледачого поли вріж та тікай (Укр.. присл..); — А хто вас знає, ви усі до вінця такі гарні та тихі, хоч у вухо бгай, а після вінця зараз закрутять веремія, хоч поли вріж та тікай! (І. Нечуй-Левицький); [Грицько:] Годі, Химко, не плач. Знай, що тут, у цьому лихому місці твоя згуба засіла. Тікай мерщій від неї! Поли вріж та тікай (Панас Мирний). по́ли врі́зати (рі́зати) та тіка́ти. Христя від його поли ріже та тікає, а він, як реп’ях той, учепився (Панас Мирний); // Швидше залишай, покидай (про місце, територію і т. ін.).  — Я дуже співчуваю панові... Звичайно, з наших проклятих місць поли вріж та тікай... (М. Старицький); [Дудар:] Це така казка, що полу вріж та тікай... (Л. Смілянський).

рі́зати ву́хо (ву́ха, слух) кому, чим і без додатка. 1. Неприємно вражати слух своїм грубим, різким або невправним звучанням. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. А їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (І. Микитенко); Різали вуха незвичні слова власників отих рундуків і крамничок: — Мадам, тільки для вас, справжнє “Коті”… (Н. Рибак); // Викликати негативні враження, дратувати своєю недосконалістю. Я не вбачаю ні одного виразу [в сонетах Грінченка], щоб різав ухо та потребував зміни (В. Самійленко); Поема до друку не годилася, а серед віршів були цікаві. Брунькасті і важкі, вони трохи різали слух, але й будили думку (Ю. Мушкетик). різону́ти (різну́ти) ву́хо (ву́ха) кому, що. — Мухо, ти? — запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо, прозвучало образливо і принизливо (Д. Ткач); — Від телефону відривається жвава дівчина в голубій косинці. — Ви до кого, бабусю? — різнуло вуха прикре слово. — До секретаря… (А. Хижняк).

2. без додатка. Виділятися серед чого-небудь, знижуючи його якість. У маленькому творі кожна зайвина і неточність одразу впадає в око, ріже слух, калічить художню тканину (З газети).

рі́зати ву́хо (ву́ха, слух) кому, чим і без додатка. 1. Неприємно вражати слух своїм грубим, різким або невправним звучанням. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. А їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (І. Микитенко); Різали вуха незвичні слова власників отих рундуків і крамничок: — Мадам, тільки для вас, справжнє “Коті”… (Н. Рибак); // Викликати негативні враження, дратувати своєю недосконалістю. Я не вбачаю ні одного виразу [в сонетах Грінченка], щоб різав ухо та потребував зміни (В. Самійленко); Поема до друку не годилася, а серед віршів були цікаві. Брунькасті і важкі, вони трохи різали слух, але й будили думку (Ю. Мушкетик). різону́ти (різну́ти) ву́хо (ву́ха) кому, що. — Мухо, ти? — запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо, прозвучало образливо і принизливо (Д. Ткач); — Від телефону відривається жвава дівчина в голубій косинці. — Ви до кого, бабусю? — різнуло вуха прикре слово. — До секретаря… (А. Хижняк).

2. без додатка. Виділятися серед чого-небудь, знижуючи його якість. У маленькому творі кожна зайвина і неточність одразу впадає в око, ріже слух, калічить художню тканину (З газети).

рі́зати ву́хо (ву́ха, слух) кому, чим і без додатка. 1. Неприємно вражати слух своїм грубим, різким або невправним звучанням. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. А їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (І. Микитенко); Різали вуха незвичні слова власників отих рундуків і крамничок: — Мадам, тільки для вас, справжнє “Коті”… (Н. Рибак); // Викликати негативні враження, дратувати своєю недосконалістю. Я не вбачаю ні одного виразу [в сонетах Грінченка], щоб різав ухо та потребував зміни (В. Самійленко); Поема до друку не годилася, а серед віршів були цікаві. Брунькасті і важкі, вони трохи різали слух, але й будили думку (Ю. Мушкетик). різону́ти (різну́ти) ву́хо (ву́ха) кому, що. — Мухо, ти? — запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо, прозвучало образливо і принизливо (Д. Ткач); — Від телефону відривається жвава дівчина в голубій косинці. — Ви до кого, бабусю? — різнуло вуха прикре слово. — До секретаря… (А. Хижняк).

2. без додатка. Виділятися серед чого-небудь, знижуючи його якість. У маленькому творі кожна зайвина і неточність одразу впадає в око, ріже слух, калічить художню тканину (З газети).

рі́зати ноже́м кого. Завдавати комусь душевних мук, переживань; неприємно вражати, ображати кого-небудь. Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть!.. Хіба сліпі, що в неї [матері] душа болить, серце крається, що ви її .. ножем ріжете? (Є. Гуцало). ноже́м різону́ти кого. — Ти що, молодичко, всіх п’яних з рову витягаєш? І чоловік не боронить? Га? Ха-ха-ха! Ножем різонув Ганну той сміх (Є. Куртяк). різону́ти ду́шу кому. Очам стало боляче дивитись на залляті сонцем будинки, а зневіра різонула йому душу, як батіг по голому тілу (В. Підмогильний). різону́ти по живо́му ті́лі. — Краще хай буде гірше одному, а не всім,— промовив розсудливо і лише опісля помітив, що різонув брата по живому тілі (М. Стельмах).

рі́зати о́ко (о́чі). 1. Бути дуже примітним, різко виділятися серед чогось чим-небудь незвичайним або недоречним. Здалеку ця мішанина стилів різала око, псувала архітектурний ансамбль. Але зблизька ті будинки виростали в усій величі й красі (В. Кучер); На дверях було намальовано .. нахабне обличчя буржуа з відповідним текстом під ним. Але й це було не до місця й різало очі (М. Хвильовий).

2. Викликати болючі відчуття в очах своєю яскравістю або неестетичним поєднанням (перев. про кольори). Білим сніговим килимом вкрита земля, і блиск цей ріже очі (А. Хижняк); При розміщенні рослин у паркових насадженнях треба враховувати колір квітів, листя, стовбурів, плодів, не допускаючи сполучень, які ріжуть око (З журналу).

3. кому. Викликати неприємні відчуття (тривогу, хвилювання), нервувати, бентежити кого-небудь. — А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв (Григорій Тютюнник).

рі́зати о́ко (о́чі). 1. Бути дуже примітним, різко виділятися серед чогось чим-небудь незвичайним або недоречним. Здалеку ця мішанина стилів різала око, псувала архітектурний ансамбль. Але зблизька ті будинки виростали в усій величі й красі (В. Кучер); На дверях було намальовано .. нахабне обличчя буржуа з відповідним текстом під ним. Але й це було не до місця й різало очі (М. Хвильовий).

2. Викликати болючі відчуття в очах своєю яскравістю або неестетичним поєднанням (перев. про кольори). Білим сніговим килимом вкрита земля, і блиск цей ріже очі (А. Хижняк); При розміщенні рослин у паркових насадженнях треба враховувати колір квітів, листя, стовбурів, плодів, не допускаючи сполучень, які ріжуть око (З журналу).

3. кому. Викликати неприємні відчуття (тривогу, хвилювання), нервувати, бентежити кого-небудь. — А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв (Григорій Тютюнник).

руба́ти (рі́зати) під ко́рінь кого, що. Підривати основу існування кого-, чого-небудь. — Мене [Задніпровський] ріже під корінь (М. Стельмах); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись рубати дерево під самий корінь. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи .. фарисейські приписи (З журналу).

рі́зати / розрі́зати пові́тря (ти́шу). 1. Різко, голосно лунати (про звуки). Фю-ї-ї! Фю-ї!… знову різало повітря якесь гостре свистіння (Б. Грінченко); Розрізав густе повітря постріл рушниці (М. Коцюбинський).

2. Порушувати тишу різкими звуками. Ранішній кашель не давав йому спокою. Він бухикав, гавкав, вив, ричав, як цілий звіринець, і гострими звуками різав вранішню тишу (М. Коцюбинський).

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважиться, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов); — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов’яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети). рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик). рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте,— кажу,— пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: “Все попереду…” (А. Крижанівський). рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. Не люблять неволі, напівправди.., крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу).

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважиться, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов); — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов’яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети). рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик). рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте,— кажу,— пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: “Все попереду…” (А. Крижанівський). рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. Не люблять неволі, напівправди.., крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу).

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважиться, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов); — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов’яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети). рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик). рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте,— кажу,— пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: “Все попереду…” (А. Крижанівський). рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. Не люблять неволі, напівправди.., крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу).

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважиться, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов); — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов’яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети). рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик). рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте,— кажу,— пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: “Все попереду…” (А. Крижанівський). рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. Не люблять неволі, напівправди.., крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу).

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважиться, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов); — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов’яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети). рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик). рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте,— кажу,— пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: “Все попереду…” (А. Крижанівський). рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. Не люблять неволі, напівправди.., крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу).

кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка. Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. — От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Коцюбинський); — Не говори так, Андрійку, не ріж мого серця (Л. Мартович); Часом, буває, давні втрати і болі ріжуть душу солдатську невблаганно (Д. Луценко). кра́яти на шматки́ се́рце. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (А. Хижняк). кра́яти ноже́м по се́рці. Вітер починає грати на далекім ворунні .. Невгавуче, безперестанку. Висотує жили і крає ножем по серці (М. Коцюбинський). розкра́яти і се́рце, і ду́шу. А втім, може, й справді се якась невідома сила розкраяла мені і серце, і душу надвоє (Леся Українка). різону́ти по се́рцю кого і без додатка, безос. Як подумаю, що виїжджати треба, так по серцю й різоне (Григорій Тютюнник).

рі́зати ву́хо (ву́ха, слух) кому, чим і без додатка. 1. Неприємно вражати слух своїм грубим, різким або невправним звучанням. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. А їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (І. Микитенко); Різали вуха незвичні слова власників отих рундуків і крамничок: — Мадам, тільки для вас, справжнє “Коті”… (Н. Рибак); // Викликати негативні враження, дратувати своєю недосконалістю. Я не вбачаю ні одного виразу [в сонетах Грінченка], щоб різав ухо та потребував зміни (В. Самійленко); Поема до друку не годилася, а серед віршів були цікаві. Брунькасті і важкі, вони трохи різали слух, але й будили думку (Ю. Мушкетик). різону́ти (різну́ти) ву́хо (ву́ха) кому, що. — Мухо, ти? — запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо, прозвучало образливо і принизливо (Д. Ткач); — Від телефону відривається жвава дівчина в голубій косинці. — Ви до кого, бабусю? — різнуло вуха прикре слово. — До секретаря… (А. Хижняк).

2. без додатка. Виділятися серед чого-небудь, знижуючи його якість. У маленькому творі кожна зайвина і неточність одразу впадає в око, ріже слух, калічить художню тканину (З газети).

рі́зати ву́хо (ву́ха, слух) кому, чим і без додатка. 1. Неприємно вражати слух своїм грубим, різким або невправним звучанням. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. А їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (І. Микитенко); Різали вуха незвичні слова власників отих рундуків і крамничок: — Мадам, тільки для вас, справжнє “Коті”… (Н. Рибак); // Викликати негативні враження, дратувати своєю недосконалістю. Я не вбачаю ні одного виразу [в сонетах Грінченка], щоб різав ухо та потребував зміни (В. Самійленко); Поема до друку не годилася, а серед віршів були цікаві. Брунькасті і важкі, вони трохи різали слух, але й будили думку (Ю. Мушкетик). різону́ти (різну́ти) ву́хо (ву́ха) кому, що. — Мухо, ти? — запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо, прозвучало образливо і принизливо (Д. Ткач); — Від телефону відривається жвава дівчина в голубій косинці. — Ви до кого, бабусю? — різнуло вуха прикре слово. — До секретаря… (А. Хижняк).

2. без додатка. Виділятися серед чого-небудь, знижуючи його якість. У маленькому творі кожна зайвина і неточність одразу впадає в око, ріже слух, калічить художню тканину (З газети).

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважиться, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов); — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов’яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети). рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик). рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте,— кажу,— пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: “Все попереду…” (А. Крижанівський). рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. Не люблять неволі, напівправди.., крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу).

хоч ріж (рі́жте) кого. Уживається для вираження впертості, непоступливості чи стійкості кого-небудь. — Не встає [верблюд]? — Спитав [чоловік]. — Хоч ріж його, проклятого!.. (С. Олійник); — Не дам, каже, розписок, хоч ріжте, а то ще й на суді покажу, що нікому нічого не позичав (М. Старицький). хоч би рі́зали. — От мовчав би! — озвався Корній до Семена тремтячим здавленим голосом, — і чого ти заводиш, як тая баба? Хоч би мене різали, я б не плакав (Леся Українка). хоч ріж і печи́ на вогні́. Кожен уповноважений у Веселоярську тепер заявляв, що не старший за тридцять років, хоч ти його ріж і печи на вогні (П. Загребельний).

хоч ноже́м ріж. 1. Дуже густий. — Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж (М. Стельмах).

2. що, зі сл. густи́й. Дуже, у великій мірі. Сметана густа, хоч ножем її ріж. ноже́м мо́жна рі́зати що, перен. Густа, ножем її можна різати, ніч налягала на окільні ліси і на Городища (В. Яворівський).

хоч ріж (рі́жте) кого. Уживається для вираження впертості, непоступливості чи стійкості кого-небудь. — Не встає [верблюд]? — Спитав [чоловік]. — Хоч ріж його, проклятого!.. (С. Олійник); — Не дам, каже, розписок, хоч ріжте, а то ще й на суді покажу, що нікому нічого не позичав (М. Старицький). хоч би рі́зали. — От мовчав би! — озвався Корній до Семена тремтячим здавленим голосом, — і чого ти заводиш, як тая баба? Хоч би мене різали, я б не плакав (Леся Українка). хоч ріж і печи́ на вогні́. Кожен уповноважений у Веселоярську тепер заявляв, що не старший за тридцять років, хоч ти його ріж і печи на вогні (П. Загребельний).

хоч ріж (рі́жте) кого. Уживається для вираження впертості, непоступливості чи стійкості кого-небудь. — Не встає [верблюд]? — Спитав [чоловік]. — Хоч ріж його, проклятого!.. (С. Олійник); — Не дам, каже, розписок, хоч ріжте, а то ще й на суді покажу, що нікому нічого не позичав (М. Старицький). хоч би рі́зали. — От мовчав би! — озвався Корній до Семена тремтячим здавленим голосом, — і чого ти заводиш, як тая баба? Хоч би мене різали, я б не плакав (Леся Українка). хоч ріж і печи́ на вогні́. Кожен уповноважений у Веселоярську тепер заявляв, що не старший за тридцять років, хоч ти його ріж і печи на вогні (П. Загребельний).

хоч ріж (рі́жте) кого. Уживається для вираження впертості, непоступливості чи стійкості кого-небудь. — Не встає [верблюд]? — Спитав [чоловік]. — Хоч ріж його, проклятого!.. (С. Олійник); — Не дам, каже, розписок, хоч ріжте, а то ще й на суді покажу, що нікому нічого не позичав (М. Старицький). хоч би рі́зали. — От мовчав би! — озвався Корній до Семена тремтячим здавленим голосом, — і чого ти заводиш, як тая баба? Хоч би мене різали, я б не плакав (Леся Українка). хоч ріж і печи́ на вогні́. Кожен уповноважений у Веселоярську тепер заявляв, що не старший за тридцять років, хоч ти його ріж і печи на вогні (П. Загребельний).