-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив рідни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   рідні́мо, рідні́м
2 особа рідни́ рідні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа рідни́тиму рідни́тимемо, рідни́тимем
2 особа рідни́тимеш рідни́тимете
3 особа рідни́тиме рідни́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа рідню́ ріднимо́, рідни́м
2 особа рідни́ш рідните́
3 особа рідни́ть рідня́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ріднячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. рідни́в рідни́ли
жін. р. рідни́ла
сер. р. рідни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
рідни́вши

Словник синонімів

ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь),ЗБЛИЖА́ТИ[ЗБЛИ́ЖУВАТИ], ОБ’Є́ДНУВАТИ, З’Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ’Я́ЗУВАТИ, ЗВ’Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИдіал.;ЗГУРТО́ВУВАТИпідсил. (перев. про багатьох). - Док.: поєдна́ти, збли́зити, об’єдна́ти, з’єдна́ти, пов’яза́ти, зв’яза́ти, зрідни́ти, порідни́ти, сполучи́ти, породича́ти, згуртува́ти. Усіх тих родичів, що ще вчора розбивали один одному голови у сварці за воду, єднало тепер почуття образи (М. Коцюбинський); Мрії зріднили їх, а спільні мандри з отарою в безлюднім присивашськім степу ще більше зблизили, здружили (О. Гончар); Ідеї демократії об’єднують народи світу; На полі зібралося кілька любечан, людей одного роду, що хоч і пішли з рідного гнізда, але мали те, що з’єднувало їх і ріднило, землю (С. Скляренко); Тільки оте тепло, що поєднувало їх серця і примушувало пульс битись в один ритм, кудись поділось з його руки (Ірина Вільде); Мишуга був першим і неперевершеним виконавцем багатьох пісень Лисенка, з яким його пов’язувала щира дружба (з журналу); Яремченко зразу відчув у стосунках цієї групи жінок злагодженість і внутрішню силу,яка зв’язувала їх в одну сім’ю (Д. Бедзик); Щира й правдива приязнь нас сполучала обох (М. Зеров); Дружба з юних літ лучила їх міцна (М. Рильський); Ходить пісня поміж працюючих людей, згуртовує їх, ріднить, веселить їм серце (П. Колесник). - Пор. здружи́ти, 1. згурто́вувати.
ЗДРУЖИ́ТИ (зблизити, зробити друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОБРАТА́ТИпідсил.,ЗБРАТА́ТИпідсил.,ПОРІДНИ́ТИ підсил. - Недок.: здру́жувати, брата́ти, рідни́ти. Спільна робота в "Червоних зорях" ще більше здружила хлопців (О. Гуреїв); Обнялись вони на пероні, чужі люди, що їх подружили між собою окопи і фронт (А. Шиян); Доля звела їх, молодих партизанів, подружила і навік побратала (М. Чабанівський); На березі журливеє віття Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас колись (Леся Українка). - Пор. 1. єдна́ти.