ріднесенький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний рідне́сенький рідне́сенька рідне́сеньке рідне́сенькі
родовий рідне́сенького рідне́сенької рідне́сенького рідне́сеньких
давальний рідне́сенькому рідне́сенькій рідне́сенькому рідне́сеньким
знахідний рідне́сенький, рідне́сенького рідне́сеньку рідне́сеньке рідне́сенькі, рідне́сеньких
орудний рідне́сеньким рідне́сенькою рідне́сеньким рідне́сенькими
місцевий на/у рідне́сенькому, рідне́сенькім на/у рідне́сенькій на/у рідне́сенькому, рідне́сенькім на/у рідне́сеньких

Словник антонімів

РІДНИЙ ЧУЖИЙ
1. Який має кровні зв’язки, кровну спорідненість з ким-н. Який не має кровної спорідненості з ким-н.
Рідний, а, е ~  чужий, а, е бабуся, батько, дитина, дитя, дідусь, дружина, дядько, зять, людина, мати, невістка, сестра, чоловік; батькові, мені, нам, сестрі, тобі. Бути, залишатися, вважатися, ставати, уважатися рідним ~  чужим.  У знач. ім.: Рідні - батьки; ~  чужі - той, хто не є кровно спорідненим.
2. Близький кому-н. духом, звичками, поглядами, власний. Який має інші погляди, прагнення, інтереси, далекий.
Ріднічужі звички, обличчя, однодумці, погляди, приятелі, соратники; класові, мені, організації, учням. Бути, здаватися, зробитися, рахуватися, ставати (зовсім) рідним ~  (зовсім) чужим. Досить, дуже, цілком ріднийчужий.
3. В якому народився, виріс хто-н., який пов’язаний з чиїмсь місцем народження. Який не є батьківщиною, постійним місцем проживання кого-н.
Рідний, а, е ~ чужий, а, е батьківщина, дім, земля, край, місто, місце, місцевість, мова, оселя, село, сторона. Бути, ставати кому-н. рідним, як рідний ~ чужим, як чужий.
Рідна країна - батьківщина ~ чужа країна - чужина. Рідна мова, рідне слово - мова національності, до якої належить дана людина.
Чужа земля, немов полин, а рідна - приносить насолоду серцю (Народне прислів’я). Вона ж свою дитину годувала Та вже й сусідську бавила, чужу (Л.Костенко).
Чужісінький ~ ріднесенький, чужинний //чужинський ~ рідний Пор. ще: ДАЛЕКИЙ ~ БЛИЗЬКИЙ.