розвязний 2 значення
-1-
прикметник
(про манери)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розв’я́зний | розв’я́зна | розв’я́зне | розв’я́зні |
родовий | розв’я́зного | розв’я́зної | розв’я́зного | розв’я́зних |
давальний | розв’я́зному | розв’я́зній | розв’я́зному | розв’я́зним |
знахідний | розв’я́зний, розв’я́зного | розв’я́зну | розв’я́зне | розв’я́зні, розв’я́зних |
орудний | розв’я́зним | розв’я́зною | розв’я́зним | розв’я́зними |
місцевий | на/у розв’я́зному, розв’я́знім | на/у розв’я́зній | на/у розв’я́зному, розв’я́знім | на/у розв’я́зних |
Словник синонімів
-2-
прикметник
(про завдання)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розв’я́зний | розв’я́зна | розв’я́зне | розв’я́зні |
родовий | розв’я́зного | розв’я́зної | розв’я́зного | розв’я́зних |
давальний | розв’я́зному | розв’я́зній | розв’я́зному | розв’я́зним |
знахідний | розв’я́зний, розв’я́зного | розв’я́зну | розв’я́зне | розв’я́зні, розв’я́зних |
орудний | розв’я́зним | розв’я́зною | розв’я́зним | розв’я́зними |
місцевий | на/у розв’я́зному, розв’я́знім | на/у розв’я́зній | на/у розв’я́зному, розв’я́знім | на/у розв’я́зних |
Словник синонімів
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розв’язни́й | розв’язна́ | розв’язне́ | розв’язні́ |
родовий | розв’язно́го | розв’язно́ї | розв’язно́го | розв’язни́х |
давальний | розв’язно́му | розв’язні́й | розв’язно́му | розв’язни́м |
знахідний | розв’язни́й | розв’язну́ | розв’язне́ | розв’язні́ |
орудний | розв’язни́м | розв’язно́ю | розв’язни́м | розв’язни́ми |
місцевий | на/у розв’язно́му, розв’язні́м | на/у розв’язні́й | на/у розв’язно́му, розв’язні́м | на/у розв’язни́х |