розвязний 2 значення

-1-
прикметник
(про манери)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розв’я́зний розв’я́зна розв’я́зне розв’я́зні
родовий розв’я́зного розв’я́зної розв’я́зного розв’я́зних
давальний розв’я́зному розв’я́зній розв’я́зному розв’я́зним
знахідний розв’я́зний, розв’я́зного розв’я́зну розв’я́зне розв’я́зні, розв’я́зних
орудний розв’я́зним розв’я́зною розв’я́зним розв’я́зними
місцевий на/у розв’я́зному, розв’я́знім на/у розв’я́зній на/у розв’я́зному, розв’я́знім на/у розв’я́зних

Словник синонімів

ФАМІЛЬЯРНИЙ (надто вільний, безцеремонний), ПАНІБРА́ТСЬКИЙрозм.,ЗАПАНІБРА́ТСЬКИЙрозм.; РОЗВ’Я́ЗНИЙ (який виходить за межі пристойності). Фамільярне студентське "ти" було сьогодні недоречним (С. Журахович); Адмірал Мак-Келлі вже з’явився.., сяючи назустріч головнокомандувачеві своєю простецькою панібратською усмішкою (О. Гончар); Запанібратські стосунки; Манери і розв’язний тон Козловського дратували і коробили Тараса Григоровича (З. Тулуб). - Пор. неви́мушений.
-2-
прикметник
(про завдання)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розв’я́зний розв’я́зна розв’я́зне розв’я́зні
родовий розв’я́зного розв’я́зної розв’я́зного розв’я́зних
давальний розв’я́зному розв’я́зній розв’я́зному розв’я́зним
знахідний розв’я́зний, розв’я́зного розв’я́зну розв’я́зне розв’я́зні, розв’я́зних
орудний розв’я́зним розв’я́зною розв’я́зним розв’я́зними
місцевий на/у розв’я́зному, розв’я́знім на/у розв’я́зній на/у розв’я́зному, розв’я́знім на/у розв’я́зних

Словник синонімів

ФАМІЛЬЯРНИЙ (надто вільний, безцеремонний), ПАНІБРА́ТСЬКИЙрозм.,ЗАПАНІБРА́ТСЬКИЙрозм.; РОЗВ’Я́ЗНИЙ (який виходить за межі пристойності). Фамільярне студентське "ти" було сьогодні недоречним (С. Журахович); Адмірал Мак-Келлі вже з’явився.., сяючи назустріч головнокомандувачеві своєю простецькою панібратською усмішкою (О. Гончар); Запанібратські стосунки; Манери і розв’язний тон Козловського дратували і коробили Тараса Григоровича (З. Тулуб). - Пор. неви́мушений.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розв’язни́й розв’язна́ розв’язне́ розв’язні́
родовий розв’язно́го розв’язно́ї розв’язно́го розв’язни́х
давальний розв’язно́му розв’язні́й розв’язно́му розв’язни́м
знахідний розв’язни́й розв’язну́ розв’язне́ розв’язні́
орудний розв’язни́м розв’язно́ю розв’язни́м розв’язни́ми
місцевий на/у розв’язно́му, розв’язні́м на/у розв’язні́й на/у розв’язно́му, розв’язні́м на/у розв’язни́х