робітницький 1 значення

-1-
прикметник
(робітничий) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний робітни́цький робітни́цька робітни́цьке робітни́цькі
родовий робітни́цького робітни́цької робітни́цького робітни́цьких
давальний робітни́цькому робітни́цькій робітни́цькому робітни́цьким
знахідний робітни́цький, робітни́цького робітни́цьку робітни́цьке робітни́цькі, робітни́цьких
орудний робітни́цьким робітни́цькою робітни́цьким робітни́цькими
місцевий на/у робітни́цькому, робітни́цькім на/у робітни́цькій на/у робітни́цькому, робітни́цькім на/у робітни́цьких

Словник синонімів

РОБІТНИ́ЧИЙ (належний робітникові), РОБІТНИ́ЦЬКИЙрозм.;ПРОЛЕТА́РСЬКИЙ (належний пролетареві). Мене вже давно тягло поучителювати в робітничих центрах (С. Васильченко); Двадцятьма дорогами з Борислава спішили робітницькі висланці по селах і містечках, розносячи вість про нову війну (І. Франко); Пролетарський Херсон, засукавши рукава, не за страх, а за совість кував панцировану силу для майбутніх боїв (О. Гончар).