-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив рида́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   рида́ймо
2 особа рида́й рида́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа рида́тиму рида́тимемо, рида́тимем
2 особа рида́тимеш рида́тимете
3 особа рида́тиме рида́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа рида́ю рида́ємо, рида́єм
2 особа рида́єш рида́єте
3 особа рида́є рида́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
рида́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. рида́в рида́ли
жін. р. рида́ла
сер. р. рида́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
рида́вши

Словник синонімів

ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИрозм.,РЮ́МСАТИрозм.,СЛИ́НИТИзневажл.,НЮ́НИТИзневажл.,НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл.,СКВИ́РИТИдіал.,СКВИ́РИТИСЯдіал.;РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИрозм.,РЕВТИ́розм.,ВИ́ТИрозм.,РОЗЛИВА́ТИСЯрозм.,ЖЕЛІПА́ТИдіал. (голосно, гірко); ГОЛОСИ́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, ТУЖИТИ (голосно, приказуючи); ПХИ́КАТИ, ПХИ́НЬКАТИ, КВИЛИ́ТИ, ХНИ́КАТИрозм.,СКІ́МЛИТИрозм.,СКАВУЧА́ТИрозм.,СКАВУЛІ́ТИрозм.,СКИ́ГЛИТИрозм.,КВИ́СНУТИдіал. (тихо, жалібно); СХЛИ́ПУВАТИ, ХЛИ́ПАТИрозм.,ВІДХЛИ́ПУВАТИрозм. (з хлипанням);КУВА́КАТИрозм. (про немовлят). Отак цілісіньку нічку рюмали, і я з ними; сижу та плачу (О. Стороженко); - Ну, годі рюмсати. До моїх похоронів ще далеко... - То я з радості плачу, що очуняв ти, братику (І. Цюпа); - Вона й тепер слинить, ну й хай слинить. Подумаєш - жіночі сльози! (Ю. Збанацький); - Нюниш, - ніби радісно констатував дідок, - за мамою скучив (Н. Рибак); [Галька (крізь сльози):] Я не хочужити у панів! (Плаче). [Савка:] Ну, Галочко, годі! Не годиться комсомолці нюні розпускати (Я. Мамонтов); - А мені? - сквирив Петрик. - Купи й мені шаблю (З. Тулуб); Тільки й мовчить [дитина], як лазить, а як на руки, - і почне сквиритись (Словник Б. Грінченка); О, не ридай, моя старенька, твій син повернеться назад! (В. Сосюра); Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (М. Коцюбинський); Настя сиділа в сінях.. і ревла, аж коса тремтіла (С. Васильченко); Вона сліз своїх не впиняла, розливалася, - хотіла, щоб він.. її розважив, стишив (Марко Вовчок); Невеличку дівчинку Маринку, що желіпала на всі хати, Христя узяла на руки, носила, шикала, дзенькала у вікно, - ніщо не помагало (Панас Мирний); Ліна підсадовила її на грушу, а тоді не хотіла знімати. І Зінка злякалася, пхикала, просилася (Ю. Мушкетик); Дитина пхинькає, зривається на крик (А. Дімаров); Ген там, на могилі, хрест Божий стоїть, Під ним рано й вечір матуся квилить (Є. Гребінка); Від шуму прокидається Валя й починає хникати (В. Гжицький); Зігрівшись трохи, вже й не кричало [немовля], а тільки скімлило (О. Ільченко); Лягла [Фатьма] в холодку од сонця, гризла сирий овоч і хлипала-скавучала, як щеня (Ю. Яновський); - Лише Бог один знає, як я не раз із голоду скавуліла! (О. Кобилянська); Малеча скиглила в темряві, й матері ніяк не могли їх ні приспати, ні забавити (А. Головко); Цілу ніч кволився, квиснув Лаврик (І. Вирган); Він уже виплакав свої сльози - схлипував (Г. Косинка); Мирослава хлипала голосно, втираючи рясні сльози, що котились по її лиці (І. Франко); Хлоп’ятко Простягає рученята Та кувака істихенька (І. Манжура). - Пор. 1. голоси́ти, 1. плач.

Словник антонімів

ПЛАКАТИ СМІЯТИСЯ
Лити сльози від болю, з горя, із зворушення, (сильно) ридати, (примовляючи) голосити, заводити. Видавати сміх від веселощів, радості, нервового збудження, (голосно) реготати, (стиха) хіхікати, хихикати, (з кого) насміхатися.
Плакати від болю, від горя, від жалю, від зворушення, від злості, від образи, від роздратування, з горя, з жалю, з радості ~  сміятися від зворушення, з радості. Намагатися, (не) переставати, почати, продовжувати, хотіти плакатисміятися; вдавано, голосно, дуже, істерично, негарно, нервово, тихо, фальшиво, штучно. Плакати гірко, тяжко ~  сміятися безтурботно, весело, від щирого серця, від душі. Плакати за батьком, за матір’ю, за сином ~  сміятися, насміхатися з кого-н.
Ти смієшся, а я плачу, Великий мій друже (Т. Шевченко).  Ах, хіба ж ти, хіба ж ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш (П. Тичина). Одні очі плачуть і сміються (Народне прислів’я).  І плачу, було, й сміюся Як слухаю ці пісні (В. Симоненко)Засміюся при всіх, а заплачу одна (Л. Костенко). За все виставляють тобі оцінки: за перший крик, за плач і сміх, за слухняність і бадьорість (П. Загребельний). Але ж вона не винна, що довго не здатна сумувати,- у неї легка вдача: тут тобі плаче, тут і сміється (Ю. Яновський).
Плаксивий ~ сміхотливий, плач ~ сміх, розплакатися ~ розсміятися; голосити //заводити ~ хіхікати //хихикати, ридати ~ реготати; сльози ~ сміх