ригнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[вульг.]

Словник відмінків

Інфінітив ригну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ригні́мо, ригні́м
2 особа ригни́ ригні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ригну́ ригнемо́, ригне́м
2 особа ригне́ш ригнете́
3 особа ригне́ ригну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ригну́в ригну́ли
жін.р. ригну́ла
сер.р. ригну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ригну́вши