-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | риболо́вець | риболо́вці |
родовий | риболо́вця | риболо́вців |
давальний | риболо́вцеві, риболо́вцю | риболо́вцям |
знахідний | риболо́вця | риболо́вців |
орудний | риболо́вцем | риболо́вцями |
місцевий | на/у риболо́вцеві, риболо́вці, риболо́вцю | на/у риболо́вцях |
кличний | риболо́вцю | риболо́вці |
Словник синонімів
РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Яновський); Вставали риболови на світанку, Ішли ловити рибок золотих (Д. Павличко); Ой на ставочку рибак рибу удить (П. Чубинський); Ой візьму я відеречка Та й піду я по воду, Ой побачу риболовця, Чи хороший на вроду (пісня); В дні погожі і в негоду, в дружнім колі рибарів борознив Онеги воду біля Кіжських островів (І. Гончаренко); Серед цих, здебільшого випадкових, вудкарів і спінінгістів був один інженер (І. Ле); [Влас:] Простудився, через те тепер і рибу не ходжу вудити. І тепер сила вудіїв сидить на березі, а я дома (М. Кропивницький).