решетувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | решетува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | решету́ймо | |
2 особа | решету́й | решету́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | решетува́тиму | решетува́тимемо, решетува́тимем |
2 особа | решетува́тимеш | решетува́тимете |
3 особа | решетува́тиме | решетува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | решету́ю | решету́ємо, решету́єм |
2 особа | решету́єш | решету́єте |
3 особа | решету́є | решету́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
решету́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | решетува́в | решетува́ли |
жін. р. | решетува́ла | |
сер. р. | решетува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
решето́ваний | ||
Безособова форма | ||
решето́вано | ||
Дієприслівник | ||
решетува́вши |