рекогносцирувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив рекогносцирува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   рекогносциру́ймо
2 особа рекогносциру́й рекогносциру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа рекогносцирува́тиму рекогносцирува́тимемо, рекогносцирува́тимем
2 особа рекогносцирува́тимеш рекогносцирува́тимете
3 особа рекогносцирува́тиме рекогносцирува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа рекогносциру́ю рекогносциру́ємо, рекогносциру́єм
2 особа рекогносциру́єш рекогносциру́єте
3 особа рекогносциру́є рекогносциру́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
рекогносциру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. рекогносцирува́в рекогносцирува́ли
жін. р. рекогносцирува́ла
сер. р. рекогносцирува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
рекогносциро́ваний
Безособова форма
рекогносциро́вано
Дієприслівник
рекогносцирува́вши