рекогносцирований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний рекогносциро́ваний рекогносциро́вана рекогносциро́ване рекогносциро́вані
родовий рекогносциро́ваного рекогносциро́ваної рекогносциро́ваного рекогносциро́ваних
давальний рекогносциро́ваному рекогносциро́ваній рекогносциро́ваному рекогносциро́ваним
знахідний рекогносциро́ваний рекогносциро́вану рекогносциро́ване рекогносциро́вані
орудний рекогносциро́ваним рекогносциро́ваною рекогносциро́ваним рекогносциро́ваними
місцевий на/у рекогносциро́ваному, рекогносциро́ванім на/у рекогносциро́ваній на/у рекогносциро́ваному, рекогносциро́ванім на/у рекогносциро́ваних