-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний рвучки́й рвучка́ рвучке́ рвучкі́
родовий рвучко́го рвучко́ї рвучко́го рвучки́х
давальний рвучко́му рвучкі́й рвучко́му рвучки́м
знахідний рвучки́й, рвучко́го рвучку́ рвучке́ рвучкі́, рвучки́х
орудний рвучки́м рвучко́ю рвучки́м рвучки́ми
місцевий на/у рвучко́му, рвучкі́м на/у рвучкі́й на/у рвучко́му, рвучкі́м на/у рвучки́х

Словник синонімів

ПОРИ́ВЧАСТИЙ (який діє, відбувається тощо швидко й нерівномірно, ривками), ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВИСТИЙрідше,РВУЧКИ́Й, КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ, РВІЙНИЙпоет.;УРИ́ВАНИЙ, НЕРІ́ВНИЙ (перев. про звуки, дихання). Поет зробив поривчастий рух, але вона спинила його, хитнувши головою (Леся Українка); Шуміли, відчуваючи весну, тополі, і щось радісне й животрепетне вчувалося в тому поривному гойданні безлистого гілля (І. Цюпа); Промовлена вона [фраза] була з таким щирим переконанням, з таким болем, з таким електризуючим поглядом, з таким тремтяче поривистим жестом, що після неї ми хвилини дві-три сиділи, як загіпнотизовані (Леся Українка); Бородатий змовк, рвучким рухом обтер спітніле чоло (Д. Бедзик); Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест і вдарила поклона (М. Коцюбинський); Твій крупний план - неспинена і рвійна Хурделиця краси, аж пломінь по кістках (М. Вінграновський); Вікном долітали ще здалека уривані тони музики (О. Кобилянська); Раби не чують, сплять важким сном, що розпирає їм груди спішним, нерівним диханням (Леся Українка). - Пор. 2. нерво́вий.
ПОРИ́ВЧАСТИЙ (про вітер), ПОРИ́ВНИ́Й, ПОРИ́ВИСТИЙрідше,РВУЧКИ́Й, ШКВА́ЛЬНИЙпідсил.Поривчастий степовий вітер згинає верхів’я в’язів (Н. Рибак); Перед очима в них бушувала Волга, припадали до спінених хвиль поривні вітри (А. Шиян); Цілу ніч бухав та гримів за вікном поривистий вітер (П. Козланюк); Чернеча гора. Рвучкий дніпровий вітер шумить у кронах тополь (Ю. Мартич); Шквальний вітер ударяв то ззаду, підганяючи машину, то в лівий бік, і тоді машину заносило до обочини (Ю. Смолич).