рвучий 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рву́чий | рву́ча | рву́че | рву́чі |
родовий | рву́чого | рву́чої | рву́чого | рву́чих |
давальний | рву́чому | рву́чій | рву́чому | рву́чим |
знахідний | рву́чий, рву́чого | рву́чу | рву́че | рву́чі, рву́чих |
орудний | рву́чим | рву́чою | рву́чим | рву́чими |
місцевий | на/у рву́чому, рву́чім | на/у рву́чій | на/у рву́чому, рву́чім | на/у рву́чих |