рвучий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний рву́чий рву́ча рву́че рву́чі
родовий рву́чого рву́чої рву́чого рву́чих
давальний рву́чому рву́чій рву́чому рву́чим
знахідний рву́чий, рву́чого рву́чу рву́че рву́чі, рву́чих
орудний рву́чим рву́чою рву́чим рву́чими
місцевий на/у рву́чому, рву́чім на/у рву́чій на/у рву́чому, рву́чім на/у рву́чих