-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | рачкува́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | рачку́ймо |
2 особа | рачку́й | рачку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | рачкува́тиму | рачкува́тимемо, рачкува́тимем |
2 особа | рачкува́тимеш | рачкува́тимете |
3 особа | рачкува́тиме | рачкува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | рачку́ю | рачку́ємо, рачку́єм |
2 особа | рачку́єш | рачку́єте |
3 особа | рачку́є | рачку́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
рачку́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | рачкува́в | рачкува́ли |
жін. р. | рачкува́ла |
сер. р. | рачкува́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
рачкува́вши |
Словник синонімів
ПОВЗТИ́ (пересуватися поповзом у певному напрямку), ЛІ́ЗТИ, ПЛАЗУВА́ТИ, ПРОПОВЗА́ТИ [ПРОПО́ВЗУВАТИ рідше] (повз когось, щось); КОЛІНКУВА́ТИ розм. (на колінах); РАЧКУВА́ТИ розм. (спираючись на коліна і руки); ПЛАСТУВА́ТИ (на животі). Деколи повзе по куширу гадюка (Є. Гребінка); Остап повзе. Йому трудно, кожну купину доводиться брати з бою (М. Коцюбинський); Летіла ворона понад морем; дивиться - лізе рак (О. Стороженко); Я вже міркую, куди б його й собі зникнути, як із темряви шипить: - Плазуйте до мене... Плазую... Натикаюся на хлопця, що теж плазує... (Д. Бузько); Спочатку з труби виліз Гайсин. В руках він тримав золотий медальйон. За ним колінкувала Зося й істерично кричала: - Віддай, віддай! (П. Панч); - Тепер карабкайтесь, рачкуйте! - заволав режисер. Артист чіплявся за рівну землю, повз... (С. Олійник). - Пор. 1. по́взати.