-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Рак Ра́ки
родовий Ра́ка Ра́ків
давальний Ра́кові, Ра́ку Ра́кам
знахідний Ра́ка Ра́ків
орудний Ра́ком Ра́ками
місцевий при Ра́кові, Ра́ку при Ра́ках
кличний Ра́ку, Рак Ра́ки
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(тварина)

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Рак Ра́ки
родовий Ра́ка Ра́ків
давальний Ра́кові, Ра́ку Ра́кам
знахідний Ра́ка Ра́ків
орудний Ра́ком Ра́ками
місцевий при Ра́кові, Ра́ку при Ра́ках
кличний Ра́ку, Рак Ра́ки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний рак ра́ки
родовий ра́ка ра́ків
давальний ра́ку, ра́кові ра́кам
знахідний ра́ка ра́ки, ра́ків
орудний ра́ком ра́ками
місцевий на/у ра́ку, ра́кові на/у ра́ках
кличний ра́че ра́ки

Словник фразеологізмів

ра́чки ла́зити. 1. Бути малою дитиною. З Дем’яном Тимофій народився мало не в один день, разом рачки лазив, разом гуси пас (Ю. Смолич).

2. Дуже сміятися. Коли ж свої витівки показував клоун, усі так сміялися, рачки лазили (З газети). аж ра́ка ла́зити. Кілька разів так дурили хлопці Йойну, а самі сміються, аж рака лазять (І. Франко).

бода́й рак ура́чив кого, жарт. Уживається для вираження недоброго побажання кому-небудь. Бодай тебе курка вбрикнула або рак урачив (Укр.. присл..); А бодай мене рак урачив, ніж я діждався такої таємниці довідатися… (Є. Гуцало).

ви́шептатися як рак у то́рбі. Віджити свій вік, почати помирати. Вишептавсь як рак в торбі (М. Номис); Ще раз дід обвів поглядом усіх, склав руки на грудях і промовив: — Ну, прощавайте, я вже вишептавсь як рак у торбі,— і тихенько вмер (З журналу).

годува́ти ра́ків. Бути утопленим; утопитися. — Десь тепер наш котигорошок з турком бесідує,— обізвалась Cоломія.— Як не годує раків дунайських,— кинув Остап (М. Коцюбинський).

як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); [Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок).

2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. [Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).

зна́ти, де ра́ки зиму́ють. Маючи неабиякий досвід, вміти добре розбиратися в ситуації; бути хитрим, спритним. Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки,— Од жінок втікають (П. Гулак-Артемовський); А се такі два гайдамаки, Яких і в світі не було: Сі знають, де зимують раки, І компонують тільки зло (П. Куліш); Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Є. Кротевич); — Ти був би не маляром, а — пробач за вираз — дешевим фуріозо! Так-то, брате! Пора вже знати, де раки зимують (М. Хвильовий). почу́ти, де ра́ки зиму́ють. Голова [волості] зараз почув, де раки зимують, і почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (І. Нечуй-Левицький).

як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); [Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок).

2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. [Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).

ні рак ні жа́ба, жарт. Дуже п’яний. Той Жураковський, якого [Петро] Апостол згадував з сумом, що приліз з Московії — ні рак ні жаба (М. Лазорський); Прийшов уночі — ні рак ні жаба (Сл. В. Ужченка).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

показа́ти, де ра́ки зиму́ють. Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т. ін. — Брешеш, вражий сину… Ось коли б тільки мені до тебе добратися, я б тобі показав, де раки зимують (Панас Мирний); — Ось нехай він [німець] у наступ перейде на землі, а не під хмарами. Отут ми йому й покажемо, де раки зимують (В. Кучер). — Немає на тебе, товаришу Чубарю, Бабака в обласному центрі! Він би тобі показав, де раки зимують! (М. Рудь).

як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); [Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок).

2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. [Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).

зна́ти, де ра́ки зиму́ють. Маючи неабиякий досвід, вміти добре розбиратися в ситуації; бути хитрим, спритним. Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки,— Од жінок втікають (П. Гулак-Артемовський); А се такі два гайдамаки, Яких і в світі не було: Сі знають, де зимують раки, І компонують тільки зло (П. Куліш); Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Є. Кротевич); — Ти був би не маляром, а — пробач за вираз — дешевим фуріозо! Так-то, брате! Пора вже знати, де раки зимують (М. Хвильовий). почу́ти, де ра́ки зиму́ють. Голова [волості] зараз почув, де раки зимують, і почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (І. Нечуй-Левицький).

сі́сти, як (мов, ні́би і т. ін.) рак на мілині́ (на мілко́му). Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети); — А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало).

сі́сти, як (мов, ні́би і т. ін.) рак на мілині́ (на мілко́му). Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети); — А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

упусти́ти ра́ка з ро́та. Бути ошуканим, одуреним облесливою похвалою. Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди кажуть: “Упустив рака з рота” (О. Стороженко).

як (мов, на́че і т. ін.) [пече́ний (варе́ний)] рак. Дуже червоний (перев. від сорому). Коли б видніше було, Власов побачив би, як Василь наче рак став від тих слів його (Панас Мирний); Вуха стали як печені раки (З усн. мови).

як (мов, на́че і т. ін.) [пече́ний (варе́ний)] рак. Дуже червоний (перев. від сорому). Коли б видніше було, Власов побачив би, як Василь наче рак став від тих слів його (Панас Мирний); Вуха стали як печені раки (З усн. мови).

як (мов, на́че і т. ін.) [пече́ний (варе́ний)] рак. Дуже червоний (перев. від сорому). Коли б видніше було, Власов побачив би, як Василь наче рак став від тих слів його (Панас Мирний); Вуха стали як печені раки (З усн. мови).

як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); [Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок).

2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. [Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).

як (мов, ні́би і т. ін.) ра́ки з мішка́. У різні боки (розходитися, розтягатися і т. ін.). — І горілка, й пиріжки, й усякі витребеньки,— гульня йде, і спинити їх [Тодоську й Охріма] нікому. А хазяйствечко, як раки з мішка (Дніпрова Чайка).

як (мов, на́че і т. ін.) рак на мілко́му (на мілі́, на мілині́), зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т. ін. Без засобів існування, без підтримки, без грошей. У тюрмі просидів він недовго, але вийшов з неї, лишившися буквально, як рак на мілкому, без будь-яких перспектив у майбутньому (З журналу); І зостались ми, 22 чоловіки, як рак на мілі (М. Кропивницький); Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село , де його батько був кілька років управителем (Минуле укр. театру).

як (мов, на́че і т. ін.) рак на мілко́му (на мілі́, на мілині́), зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т. ін. Без засобів існування, без підтримки, без грошей. У тюрмі просидів він недовго, але вийшов з неї, лишившися буквально, як рак на мілкому, без будь-яких перспектив у майбутньому (З журналу); І зостались ми, 22 чоловіки, як рак на мілі (М. Кропивницький); Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село , де його батько був кілька років управителем (Минуле укр. театру).

як (мов, на́че і т. ін.) рак на мілко́му (на мілі́, на мілині́), зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т. ін. Без засобів існування, без підтримки, без грошей. У тюрмі просидів він недовго, але вийшов з неї, лишившися буквально, як рак на мілкому, без будь-яких перспектив у майбутньому (З журналу); І зостались ми, 22 чоловіки, як рак на мілі (М. Кропивницький); Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село , де його батько був кілька років управителем (Минуле укр. театру).

як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); [Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок).

2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. [Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).

як (мов, ні́би і т. ін.) рак у то́рбі, зі сл. шепта́ти. Дуже тихо, невиразно, нечітко. Хто ж не знає, що Мар’ян не тямив ні бе, ні кукуріку, а це заглядає в книгу ще й шепоче щось, мов рак у торбі (М. Стельмах).

-3-
іменник чоловічого роду
(хвороба)

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Рак Ра́ки
родовий Ра́ка Ра́ків
давальний Ра́кові, Ра́ку Ра́кам
знахідний Ра́ка Ра́ків
орудний Ра́ком Ра́ками
місцевий при Ра́кові, Ра́ку при Ра́ках
кличний Ра́ку, Рак Ра́ки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний рак ра́ки
родовий ра́ка ра́ків
давальний ра́ку, ра́кові ра́кам
знахідний ра́ка ра́ки, ра́ків
орудний ра́ком ра́ками
місцевий на/у ра́ку, ра́кові на/у ра́ках
кличний ра́че ра́ки

Словник фразеологізмів

ра́чки ла́зити. 1. Бути малою дитиною. З Дем’яном Тимофій народився мало не в один день, разом рачки лазив, разом гуси пас (Ю. Смолич).

2. Дуже сміятися. Коли ж свої витівки показував клоун, усі так сміялися, рачки лазили (З газети). аж ра́ка ла́зити. Кілька разів так дурили хлопці Йойну, а самі сміються, аж рака лазять (І. Франко).

бода́й рак ура́чив кого, жарт. Уживається для вираження недоброго побажання кому-небудь. Бодай тебе курка вбрикнула або рак урачив (Укр.. присл..); А бодай мене рак урачив, ніж я діждався такої таємниці довідатися… (Є. Гуцало).

ви́шептатися як рак у то́рбі. Віджити свій вік, почати помирати. Вишептавсь як рак в торбі (М. Номис); Ще раз дід обвів поглядом усіх, склав руки на грудях і промовив: — Ну, прощавайте, я вже вишептавсь як рак у торбі,— і тихенько вмер (З журналу).

годува́ти ра́ків. Бути утопленим; утопитися. — Десь тепер наш котигорошок з турком бесідує,— обізвалась Cоломія.— Як не годує раків дунайських,— кинув Остап (М. Коцюбинський).

як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); [Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок).

2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. [Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).

зна́ти, де ра́ки зиму́ють. Маючи неабиякий досвід, вміти добре розбиратися в ситуації; бути хитрим, спритним. Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки,— Од жінок втікають (П. Гулак-Артемовський); А се такі два гайдамаки, Яких і в світі не було: Сі знають, де зимують раки, І компонують тільки зло (П. Куліш); Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Є. Кротевич); — Ти був би не маляром, а — пробач за вираз — дешевим фуріозо! Так-то, брате! Пора вже знати, де раки зимують (М. Хвильовий). почу́ти, де ра́ки зиму́ють. Голова [волості] зараз почув, де раки зимують, і почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (І. Нечуй-Левицький).

як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); [Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок).

2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. [Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).

ні рак ні жа́ба, жарт. Дуже п’яний. Той Жураковський, якого [Петро] Апостол згадував з сумом, що приліз з Московії — ні рак ні жаба (М. Лазорський); Прийшов уночі — ні рак ні жаба (Сл. В. Ужченка).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

показа́ти, де ра́ки зиму́ють. Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т. ін. — Брешеш, вражий сину… Ось коли б тільки мені до тебе добратися, я б тобі показав, де раки зимують (Панас Мирний); — Ось нехай він [німець] у наступ перейде на землі, а не під хмарами. Отут ми йому й покажемо, де раки зимують (В. Кучер). — Немає на тебе, товаришу Чубарю, Бабака в обласному центрі! Він би тобі показав, де раки зимують! (М. Рудь).

як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); [Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок).

2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. [Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).

зна́ти, де ра́ки зиму́ють. Маючи неабиякий досвід, вміти добре розбиратися в ситуації; бути хитрим, спритним. Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки,— Од жінок втікають (П. Гулак-Артемовський); А се такі два гайдамаки, Яких і в світі не було: Сі знають, де зимують раки, І компонують тільки зло (П. Куліш); Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Є. Кротевич); — Ти був би не маляром, а — пробач за вираз — дешевим фуріозо! Так-то, брате! Пора вже знати, де раки зимують (М. Хвильовий). почу́ти, де ра́ки зиму́ють. Голова [волості] зараз почув, де раки зимують, і почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (І. Нечуй-Левицький).

сі́сти, як (мов, ні́би і т. ін.) рак на мілині́ (на мілко́му). Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети); — А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало).

сі́сти, як (мов, ні́би і т. ін.) рак на мілині́ (на мілко́му). Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети); — А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

упусти́ти ра́ка з ро́та. Бути ошуканим, одуреним облесливою похвалою. Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди кажуть: “Упустив рака з рота” (О. Стороженко).

як (мов, на́че і т. ін.) [пече́ний (варе́ний)] рак. Дуже червоний (перев. від сорому). Коли б видніше було, Власов побачив би, як Василь наче рак став від тих слів його (Панас Мирний); Вуха стали як печені раки (З усн. мови).

як (мов, на́че і т. ін.) [пече́ний (варе́ний)] рак. Дуже червоний (перев. від сорому). Коли б видніше було, Власов побачив би, як Василь наче рак став від тих слів його (Панас Мирний); Вуха стали як печені раки (З усн. мови).

як (мов, на́че і т. ін.) [пече́ний (варе́ний)] рак. Дуже червоний (перев. від сорому). Коли б видніше було, Власов побачив би, як Василь наче рак став від тих слів його (Панас Мирний); Вуха стали як печені раки (З усн. мови).

як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); [Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок).

2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. [Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).

як (мов, ні́би і т. ін.) ра́ки з мішка́. У різні боки (розходитися, розтягатися і т. ін.). — І горілка, й пиріжки, й усякі витребеньки,— гульня йде, і спинити їх [Тодоську й Охріма] нікому. А хазяйствечко, як раки з мішка (Дніпрова Чайка).

як (мов, на́че і т. ін.) рак на мілко́му (на мілі́, на мілині́), зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т. ін. Без засобів існування, без підтримки, без грошей. У тюрмі просидів він недовго, але вийшов з неї, лишившися буквально, як рак на мілкому, без будь-яких перспектив у майбутньому (З журналу); І зостались ми, 22 чоловіки, як рак на мілі (М. Кропивницький); Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село , де його батько був кілька років управителем (Минуле укр. театру).

як (мов, на́че і т. ін.) рак на мілко́му (на мілі́, на мілині́), зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т. ін. Без засобів існування, без підтримки, без грошей. У тюрмі просидів він недовго, але вийшов з неї, лишившися буквально, як рак на мілкому, без будь-яких перспектив у майбутньому (З журналу); І зостались ми, 22 чоловіки, як рак на мілі (М. Кропивницький); Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село , де його батько був кілька років управителем (Минуле укр. театру).

як (мов, на́че і т. ін.) рак на мілко́му (на мілі́, на мілині́), зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т. ін. Без засобів існування, без підтримки, без грошей. У тюрмі просидів він недовго, але вийшов з неї, лишившися буквально, як рак на мілкому, без будь-яких перспектив у майбутньому (З журналу); І зостались ми, 22 чоловіки, як рак на мілі (М. Кропивницький); Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село , де його батько був кілька років управителем (Минуле укр. театру).

як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); [Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок).

2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. [Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).

як (мов, ні́би і т. ін.) рак у то́рбі, зі сл. шепта́ти. Дуже тихо, невиразно, нечітко. Хто ж не знає, що Мар’ян не тямив ні бе, ні кукуріку, а це заглядає в книгу ще й шепоче щось, мов рак у торбі (М. Стельмах).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний рак  
родовий ра́ку  
давальний ра́ку, ра́кові  
знахідний рак  
орудний ра́ком  
місцевий на/у ра́ку  
кличний ра́ку*