-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний підходя́щий підходя́ща підходя́ще підходя́щі
родовий підходя́щого підходя́щої підходя́щого підходя́щих
давальний підходя́щому підходя́щій підходя́щому підходя́щим
знахідний підходя́щий, підходя́щого підходя́щу підходя́ще підходя́щі, підходя́щих
орудний підходя́щим підходя́щою підходя́щим підходя́щими
місцевий на/у підходя́щому, підходя́щім на/у підходя́щій на/у підходя́щому, підходя́щім на/у підходя́щих

Словник синонімів

ВІДПОВІ́ДНИЙ (який підходить для даного випадку), ПОТРІ́БНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПРИНАГІ́ДНИЙ, ПРИГО́ЖИЙрозм.Позавчора возилась, споруджуючи собі відповідне до літньої погоди убрання (Леся Українка); Негативи вийшли потрібної густоти й належної різкості освітлення (Ю. Яновський); На [лічильній] машині можна випробувати велику кількість варіантів і вибрати найбільш підхожий (з журналу); [Семен:] Як буде момент підходящий, то замов слово за мене... (М. Зарудний); Ольга.. відійшла вбік, зберігаючи пристойну віддаль від нього (Ірина Вільде); Він, класний керівник, не знайшов гідної відповіді на зухвалу мову вихованця (О. Донченко); Почнеться свято з урочистих слів, і пролунають тости принагідні (С. Голованівський); Мотря.. вичікує пригожого моменту, щоб одверто поговорити з сестрою (Ірина Вільде).
ВІДПОВІ́ДНИЙ (який задовольняє певні вимоги, відповідає певним умовам), ВИ́ГІДНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙрозм., ГО́ЖИЙрозм., ПРИГО́ЖИЙрозм., ЗДА́ТНИЙрозм., ПРИГІ́ДНИЙрозм. рідше,ГОДЯ́ЩИЙрозм. рідко,ЗДА́ЛИЙдіал.,ДОГІ́ДНИЙдіал.Одного ранку, вибравши відповідну пору, він знявся зі свого гнізда і щодуху полетів на Чорногору (І. Франко); Місце справді було вигідне для переправи (М. Коцюбинський); Українська держава бере на себе обов’язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і культур (з газети); - Як це місце придатне для філософських дум (І. Нечуй-Левицький); На їхніх руках поранений, якому не тільки догляд, а головне - пристойне харчування потрібне (І. Ле); Ніколає каже, що Іон Бану підхожа людина на цей пост (М. Чабанівський); Восени старий вирубував у березі підходящу вербину і всю зиму вона сохла на горищі (С. Голованівський); - Хоча й ця позиція для пострілів і гожа, - зауважив Чарнецький, але захисту для гармат тут нема (М. Старицький); Вернувся вечором до дому в настрої, дуже пригожім до писання поезій (О. Маковей); Якщо моя поезія для Вас здатна, то обіцяюсь і на потім присилати свої писання (В. Самійленко); Вони знайшли пригідний під’їзд, де зняли багнети (переклад С. Масляка); Для бою не кожна хвилина годяща (Ю. Яновський); Попові ж панські посіпаки Веліли тягати гілляки... "Бог з вами! - люди закричали. - Хіба ж старий до того здалий?.." (І. Франко); Способи, які йому [судді] підсувалися, не годилися з його сумлінням, хоча були добрі та догідні (Н. Кобринська).
НЕПОГА́НИЙ (досить добрий, хороший, гарний), НІВРО́КУу знач. присудка, розм., НІЧО́ГОу знач. присудка, розм.,НІЧОГЕ́НЬКИЙрозм.,НЕЗГІ́РШИЙрозм.; НЕЗЛИ́Йрозм. (не про людину або тварину); ПРИСТО́ЙНИЙ, ПОРЯ́ДНИЙрозм.,ПІДХОДЯ́ЩИЙрозм. (який задовольняє певні вимоги, відповідає яким-небудь умовам). - Не забувайте, що я удовиця, та ще й непогана, - весело защебетала Христина Степанівна (І. Нечуй-Левицький); Нівроку зять, не зять, а дуб (І. Гончаренко); Нічого в цьому році озимина, а ярі стоять зеленою рікою (М. Стельмах); Хай він запам’ятає її якщо й не красунею, то таки ж нічогенькою! (О. Гончар); І дівка була незгірша, хоч і не нашого роду (Ганна Барвінок); Тесть.. мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля (І. Муратов); Вона [одежа] мала цілком порядний вигляд, тільки на ліктях трохи протерлась (М. Коцюбинський); - Бачу, що начальника я вам дав підходящого (Ю. Шовкопляс). - Пор. 2. до́брий, задові́льний.
НЕПОГА́НО (досить добре), НІВРО́КУрозм.,НІЧО́ГОрозм.,НІЧОГЕ́НЬКОрозм.,НЕАБИ́ЯКрозм.,НЕЗГІ́РШЕ[НЕЗГІ́РШ]розм.; ПРИСТО́ЙНО, ПІДХОДЯ́ЩЕрозм. (у відповідності до певних вимог, умов). - Ви, Ягідко, добре орудуєте веслом? - Непогано (О. Гончар); Він [син] так нахиляється до мене.. і потішає, що йому добре живеться на світі. Просто сказати - таки нічого (М. Коцюбинський); - Нічогенько ярмаркується? - Часом з квасом, порою з водою, але якась копійчина перепадає (М. Стельмах); Син її вміє не тільки мугикати, а й співати неабияк (М. Стельмах); [Джонатан:] Хотів би він.. трохи підучитись, та грошей брак. А шкода, бо малює таки незгірше (Леся Українка); Як на чужоземця, українською мовою Петушек говорив цілком пристойно, лише своєрідно інтонував речення (Ю. Шовкопляс); Ні, підходяще він почав главу свого роману (П. Дорошко). - Пор. 1. до́бре.
СПРИЯ́ТЛИВИЙ (найбільш вигідний кому-небудь за даних обставин), СЛУ́ШНИЙ, ЗРУ́ЧНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм.- Ти хто така? І де твій документ? - спитав грачиху грак в сприятливий момент (Л. Дмитерко); Гряде пора і слушний час! В народ! У бій! (Леся Українка); Антон обрав слушну хвилину, щоб сам на сам порадитися з Артьомовим (С. Чорнобривець); Щиро дякувала Тамара бабусі за цю пораду і вибирала зручний момент, щоб покласти на підвіконні листівку (А. Хижняк); Субота саме підхожий день, чи уночі довго загуляєшся - в неділю виспишся (Панас Мирний).