приштуковуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний приштуко́вуваний приштуко́вувана приштуко́вуване приштуко́вувані
родовий приштуко́вуваного приштуко́вуваної приштуко́вуваного приштуко́вуваних
давальний приштуко́вуваному приштуко́вуваній приштуко́вуваному приштуко́вуваним
знахідний приштуко́вуваний приштуко́вувану приштуко́вуване приштуко́вувані
орудний приштуко́вуваним приштуко́вуваною приштуко́вуваним приштуко́вуваними
місцевий на/у приштуко́вуваному, приштуко́вуванім на/у приштуко́вуваній на/у приштуко́вуваному, приштуко́вуванім на/у приштуко́вуваних