потроїти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | потро́їти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | потрі́ймо | |
2 особа | потрі́й | потрі́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | потро́ю | потро́їмо, потро́їм |
2 особа | потро́їш | потро́їте |
3 особа | потро́їть | потро́ять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | потро́їв | потро́їли |
жін.р. | потро́їла | |
сер.р. | потро́їло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
потро́єний | ||
Безособова форма | ||
потро́єно | ||
Дієприслівник | ||
потро́ївши |