потолкувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(поговорити) [розм., рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | потолкува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | потолку́ймо | |
2 особа | потолку́й | потолку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | потолку́ю | потолку́ємо, потолку́єм |
2 особа | потолку́єш | потолку́єте |
3 особа | потолку́є | потолку́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | потолкува́в | потолкува́ли |
жін.р. | потолкува́ла | |
сер.р. | потолкува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
потолкува́вши |