понакурюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний понаку́рюваний понаку́рювана понаку́рюване понаку́рювані
родовий понаку́рюваного понаку́рюваної понаку́рюваного понаку́рюваних
давальний понаку́рюваному понаку́рюваній понаку́рюваному понаку́рюваним
знахідний понаку́рюваний понаку́рювану понаку́рюване понаку́рювані
орудний понаку́рюваним понаку́рюваною понаку́рюваним понаку́рюваними
місцевий на/у понаку́рюваному, понаку́рюванім на/у понаку́рюваній на/у понаку́рюваному, понаку́рюванім на/у понаку́рюваних