-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив помсти́тися, помсти́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   помсті́мося, помсті́мось, помсті́мся
2 особа помсти́ся, помсти́сь помсті́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа помщу́ся, помщу́сь помстимо́ся, помстимо́сь, помсти́мся
2 особа помсти́шся помстите́ся, помстите́сь
3 особа помсти́ться помстя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. помсти́вся, помсти́всь помсти́лися, помсти́лись
жін.р. помсти́лася, помсти́лась
сер.р. помсти́лося, помсти́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
помсти́вшись

Словник синонімів

МСТИ́ТИСЯнад ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИкому і без додатка,ПОМЩА́ТИСЯ кому,ВІДОМЩА́ТИ[ВІДІМЩА́ТИ]кому;РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,ПЛАТИ́ТИкому (зводити рахунки з кимсь). - Док.: помсти́тися, помсти́ти, відомсти́ти[відімсти́ти], розплати́тися, відплати́ти, поквита́тися[поквитува́тися]з кимпорахува́тисяз кимрозм. Тоді в нього в руках був надійний автомат, він міг мститися і мстився за своїх батьків нещадно (В. Собко); За тяжкі, глибокі рани дорогої сторони мстили наші партизани (М. Упеник); Розбитий храм Встає живий в моїй уяві І кличе знов в бої криваві Помстити лютим ворогам (О. Олесь); Десь недалеко ходив по бойових шляхах великий танк, помщався за Явдокимових синів (Л. Первомайський); Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом, За батенька відомщати, За нещасну рідну мати, За сестрицину недолю, За свою сирітську долю (М. Костомаров); Як тільки ця територія була зайнята ворогами, вирушив [Джмелик] у Троянівку, щоб розплатитися за свої кривди (Григорій Тютюнник); Вперед пішли солдати, і зім’яли ворожу силу, й відплатили гідно За смерть сестри (М. Рильський); Мені дуже б хотілося допомогти вам поквитатися із бандою провокаторів (І. Головченко і О. Мусієнко).