-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний полюбо́вник полюбо́вники
родовий полюбо́вника полюбо́вників
давальний полюбо́вникові, полюбо́внику полюбо́вникам
знахідний полюбо́вника полюбо́вників
орудний полюбо́вником полюбо́вниками
місцевий на/у полюбо́вникові, полюбо́внику на/у полюбо́вниках
кличний полюбо́внику полюбо́вники

Словник синонімів

КОХА́НЕЦЬ (чоловік, що перебуває в позашлюбному зв’язку з жінкою або дівчиною), КОХА́НОКрозм., КОХА́Нрозм., КОХА́НКОрозм., ПОЛЮБО́ВНИКрозм., ЛАСКА́ВЕЦЬфольк., ПА́СІЯзаст., ЛЮБА́Сдіал.; ФАВОРИ́Т (коханий знатної, високої становищем жінки). Солдат заглядає у вікно і думає: "Може, коханця має?" За якийсь час справді появився удверях молодий легінь. Жінка на порозі обняла його, поцілувала (В. Королович); Шлюбна жінка покинула Сенька перед кількома роками й утекла з своїм коханком до Америки (Лесь Мартович); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників (М. Стельмах); Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить; за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Весь світ сходить, та не найде такого ласкавця (П. Чубинський); Прилюдно цілувалася і обіймалася [Паланга] з ним, не криючись навіть, що має любаса (М. Коцюбинський); Не сів би хутором на тому шматку над Тясмином мій пращур Козюшевський, то сів би якийсь фаворит Катерини (Д. Бедзик).