покаменований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний покамено́ваний покамено́вана покамено́ване покамено́вані
родовий покамено́ваного покамено́ваної покамено́ваного покамено́ваних
давальний покамено́ваному покамено́ваній покамено́ваному покамено́ваним
знахідний покамено́ваний, покамено́ваного покамено́вану покамено́ване покамено́вані, покамено́ваних
орудний покамено́ваним покамено́ваною покамено́ваним покамено́ваними
місцевий на/у покамено́ваному, покамено́ванім на/у покамено́ваній на/у покамено́ваному, покамено́ванім на/у покамено́ваних