повновагий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний повнова́гий повнова́га повнова́ге повнова́гі
родовий повнова́гого повнова́гої повнова́гого повнова́гих
давальний повнова́гому повнова́гій повнова́гому повнова́гим
знахідний повнова́гий, повнова́гого повнова́гу повнова́ге повнова́гі, повнова́гих
орудний повнова́гим повнова́гою повнова́гим повнова́гими
місцевий на/у повнова́гому, повнова́гім на/у повнова́гій на/у повнова́гому, повнова́гім на/у повнова́гих