перегірчити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив перегірчи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перегірчі́мо, перегірчі́м
2 особа перегірчи́ перегірчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перегірчу́ перегірчимо́, перегірчи́м
2 особа перегірчи́ш перегірчите́
3 особа перегірчи́ть перегірча́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перегірчи́в перегірчи́ли
жін.р. перегірчи́ла
сер.р. перегірчи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
перегі́рчений
Безособова форма
перегі́рчено
Дієприслівник
перегірчи́вши