перегомоніти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив перегомоні́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перегомоні́мо, перегомоні́м
2 особа перегомони́ перегомоні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перегомоню́ перегомонимо́, перегомони́м
2 особа перегомони́ш перегомоните́
3 особа перегомони́ть перегомоня́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перегомоні́в перегомоні́ли
жін.р. перегомоні́ла
сер.р. перегомоні́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перегомоні́вши