-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перевіря́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перевіря́ймо
2 особа перевіря́й перевіря́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перевіря́тиму перевіря́тимемо, перевіря́тимем
2 особа перевіря́тимеш перевіря́тимете
3 особа перевіря́тиме перевіря́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перевіря́ю перевіря́ємо, перевіря́єм
2 особа перевіря́єш перевіря́єте
3 особа перевіря́є перевіря́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перевіря́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перевіря́в перевіря́ли
жін. р. перевіря́ла
сер. р. перевіря́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перевіря́вши

Словник синонімів

КОНТРОЛЮВА́ТИ (перевіряти когось, щось);РЕВІЗУВА́ТИ (перевіряти правильність і законність діяльності підприємства, установи, службової особи тощо); ІНСПЕКТУВА́ТИ (перевіряти правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду). - Док.: проконтролюва́ти, проревізува́ти, проінспектува́ти. - Що це?! ти надумався контролювати мене?! Чи не маю я геть на все поперед прохати твого дозволу?! - сердито перебив сина пан Присташ (А. Кримський); - А хто приїде ревізувати? (В. Кучер); Весь тиждень він віддавався роботі, інспектував школи і серед тижня рідко бував удома (В. Земляк). - Пор. перевіря́ти.
ОБСТЕ́ЖУВАТИ (ретельно ознайомлюватися з ким-, чим-небудь з метою перевірки, виявлення чогось, з’ясування стану, особливостей), ОБСЛІ́ДУВАТИ, ДОСЛІ́ДЖУВАТИ, ОГЛЯДА́ТИ[ОБГЛЯДА́ТИ], ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИрідше. - Док.: обсте́жити, обсліди́ти, досліди́ти, огля́нути[обгля́нути], огле́діти[обгле́діти]розм.обдиви́тися, проглянути. Кілька днів Головатий ретельно обстежував своє господарство, вникаючи в усі дрібниці (С. Добровольський); Вихователька, крекчучи, ступила на ослінчик і почала обслідувати, чому ж таки погасла лампадка (О. Донченко); Шторм не дозволив проміряти дно навколо острова і досліджувати його узбережжя (З. Тулуб); Олійниченко знайшов біля великої комори, що перша зайнялася, сірники, розсипані в кущах... Гордій обглядів місце (Б. Грінченко); Тихович розставив робітників, загадав, які кущі обдивлятися, і покликав цигана (М. Коцюбинський); З вікна Панько проглядав три сторони. Хто минає подвір’я - бачить. Хто під’їжджає до кооперації бричкою - бачить (О. Підсуха). - Пор. перевіря́ти.
ПЕРЕВІРЯ́ТИ (з’ясовувати правильність, точність, придатність і т. ін. чогось; розпитувати кого-небудь з метою з’ясування певних якостей, знань тощо), ПОВІРЯ́ТИ[ПОВІ́РЮВАТИ]рідше; ВИВІРЯ́ТИ (ретельно з метою встановлення точності, наявності, відповідності); ЗВІРЯ́ТИ (зіставляючи між собою, з чимсь). - Док.: переві́рити, пові́рити, ви́вірити, зві́рити. Сам гетьман перевіряв іржаві, але міцні ґрати на віконних отворах (І. Ле); Екзамен робив сам митрополит, повіряючи екзамен по всіх науках разом (І. Нечуй-Левицький); - Пальто підстелю під себе, а плащем накриюся зверху. Я його дуже добре вивірив: він справді не пропускає води (І. Сенченко); Секретар дивився в папери перед собою, очевидно, звіряв розповідь Стахурського з автобіографією самої Марії (Ю. Смолич). - Пор. екзаменува́ти, 1. обсте́жувати.

Словник фразеологізмів

перевіря́ти / переві́рити кише́ні кому. Красти щось у кого-небудь. — Пляжним роззявам, мабуть, не раз кишені перевіряв…— І це брехня! — злісно викрикнув хлопець ..— Як не бачили, не кажіть! (О. Гончар).