-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив переві́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   переві́рюймо
2 особа переві́рюй переві́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа переві́рюватиму переві́рюватимемо, переві́рюватимем
2 особа переві́рюватимеш переві́рюватимете
3 особа переві́рюватиме переві́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа переві́рюю переві́рюємо, переві́рюєм
2 особа переві́рюєш переві́рюєте
3 особа переві́рює переві́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
переві́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. переві́рював переві́рювали
жін. р. переві́рювала
сер. р. переві́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
переві́рюваний
Безособова форма
переві́рювано
Дієприслівник
переві́рювавши

Словник синонімів

ПЕРЕКОНА́ТИ (довести комусь що-небудь, змусити визнати щось), ПЕРЕУ́МИТИдіал.,ПЕРЕВІ́РИТИрідше; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИрозм. (навівши факти). - Недок.: переко́нувати, переві́рювати, пересві́дчувати. З ним можна сперечатися, йому можна доводити, його можна переконати. Він слухає завжди голосу правди (М. Коцюбинський); - Ти моє серце розвеселила, Марусечко! - дякує Катря. - Дуже вже мені було важко... хоч мене ніхто не переумить, та слова тії мене ображали... (Марко Вовчок); Почала плакать [Текля], та бабки її перевірили, що татуньо не сплять, то й вона заснула (А. Свидницький); Схвальні вигуки пересвідчили земського, що люди цілком на віру сприйняли слова вчителя (К. Гордієнко). - Пор. 1. дово́дити, 1. запевня́ти.