-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перевті́лити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перевті́льмо
2 особа перевті́ль перевті́льте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перевті́лю перевті́лимо, перевті́лим
2 особа перевті́лиш перевті́лите
3 особа перевті́лить перевті́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перевті́лив перевті́лили
жін.р. перевті́лила
сер.р. перевті́лило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
перевті́лений
Безособова форма
перевті́лено
Дієприслівник
перевті́ливши

Словник синонімів

ПЕРЕТВО́РЮВАТИв кого-що, на кого-що (чарами, зіллям і т. ін. примушувати кого-, що-небудь прийняти чийсь образ, набути іншого вигляду), ОБЕРТА́ТИв кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИ[ПЕРЕВТІЛЯ́ТИ]в кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИв кого-що, на кого-що, ким, чим, розм. - Док.: перетвори́ти, оберну́ти, перевті́лити, переверну́ти, поверну́ти, переки́нути. Художник.. носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку.. і перетворює в золото чорні закутки мороку (М. Коцюбинський); - Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця І дуже злая до людей; Які лиш не остережуться, А їй на острів попадуться, Тих переверне на звірей... (І. Котляревський); [Мавка:] В серці знайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає (Леся Українка); - Він ворожбит. Підійде до лісу, а там палицю перекине на коня й так полетить лісом, аж у вухах засвище (М. Томчаній).