-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перебра́тися, перебра́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебері́мося, перебері́мось, перебері́мся
2 особа перебери́ся, перебери́сь перебері́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа переберу́ся, переберу́сь переберемо́ся, переберемо́сь, перебере́мся
2 особа перебере́шся переберете́ся, переберете́сь
3 особа перебере́ться переберу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перебра́вся, перебра́всь перебра́лися, перебра́лись
жін.р. перебра́лася, перебра́лась
сер.р. перебра́лося, перебра́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перебра́вшись

Словник синонімів

ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯзаст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ[ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ], ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев. бігом); ПЕРЕЇЖДЖА́ТИ[ПЕРЕЇЗДИ́ТИ] (за допомогою засобів пересування); ПЕРЕЛІТА́ТИ (використовуючи літальний апарат або - в розмовнопобутовому мовленні - дуже швидко); ПЕРЕПОВЗА́ТИ, ПЕРЕЛА́ЗИТИ[ПЕРЕЛІЗА́ТИрідше] (повільно, перев. припадаючи тулубом до землі); ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. через гору); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИСЯ (швидко). - Док.: перебра́тися, переда́тися, перепра́витися, перейти́, перебрести́, перебі́гти, переї́хати, перелеті́ти, переповзти́, перелі́зти, перевали́ти, перевали́тися, перехопи́тися. Погейкуючи на корівку, почав [Йонька] перебиратися через шлях і тільки перейшов, як почулося гудіння машин (Григорій Тютюнник); [Лев:] Я, наловивши риби, тільки виплив на плесо душогубкою, - хотів на той бік передатися (Леся Українка); Люди переправлялися на той берег невеличким паромом і на човнах (М. Стельмах); Там був брід, - там річку і перебродили, і возами переїздили (Остап Вишня); "Аби лиш перебігти оце місце... аби лиш перебігти... і все минеться..." - блукали думки в його голові (М. Коцюбинський); Перелітала [Маруся] через лісову багнинку і знову врізувалася в чорну глибину (Г. Хоткевич); Мале воно ще, мале.. Так за день натомиться, навихається, що через перелаз не може переповзти (М. Стельмах); Легко перескакував [Іван] з каміння на камінчик, перелазив через повалені дерева (М. Коцюбинський); Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину.., перевалювала зі своєю ношею через пагорки (П. Загребельний); Ще хвилина - і він [танк].. перевалиться через насип і.. піде просто на прапороносців (О. Гончар); Трудно нам буде, Луко, через Прут перехопитись у Молдаву, бо й Прут, мабуть, стоїть повний, як по весні (М. Коцюбинський). - Пор. 1. перенестися, 1. перестрибну́ти, 1. перехо́дити.
ПЕРЕСЕЛИ́ТИСЯзвідки куди, в що, на що, з інфін. (змінити місце проживання),ПЕРЕБРА́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯрозм.,ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯрозм.,ПЕРЕКОЧУВА́ТИ розм., ПЕРЕНЕСТИ́СЯзаст.,СПРОВА́ДИТИСЯдіал.; ПЕРЕЇ́ХАТИ (за допомогою засобів пересування, з майном);ПЕРЕВЕЗТИ́СЯ (везучи з собою майно);ПЕРЕЙТИ́ (в межах одного населеного пункту);ЕМІГРУВА́ТИ (в чужу країну); ІММІГРУВА́ТИ (до іншої країни на постійне проживання). - Недок.: переселя́тися, перебира́тися, перекида́тися, перекочо́вувати, перено́ситися, переїжджа́ти[переїзди́ти], перево́зитися, перехо́дити, емігрува́ти, іммігрува́ти. Він тепер переселився кудись на північ, ..лишивши Бачурі і свій садочок, і хату (М. Чабанівський); Віктор перебрався в гуртожиток у середині грудня (С. Добровольський); Чотири роки по степах по тих виганяв [дід Матвій]... А потім на Чорномор’я перекинувся (О. Гончар); Як опочив старий Вергілій, Переметнувся він [Еней] на Січ (С. Воскрекасенко); Ще батько мій, я сам і не пам’ятаю, зовсім малим іще був.., перекочував із села в Пітер (А. Головко); Імовірно, від січня я перенесуся.. до Львова (В. Стефаник); На просьбу її чоловіка мати й сестра спровадились до його кам’яниці (І. Франко); Пріська переїхала на квартиру. Степан пособив їй перевезтися, розікласти та розвішати збіжжя (Л. Яновська); В тій невеличкій хаті жили її старші жонаті сини, доки не одрізнились і не перейшли в свої хати (І. Нечуй-Левицький); - Брат мусив емігрувати до Галичини (І. Франко).
ПЕРЕХО́ДИТИ (йти з одного місця в інше), ПЕРЕСУВА́ТИСЯ[ПЕРЕСО́ВУВАТИСЯ], ПЕРЕБИРА́ТИСЯ, ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ[ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ], ПЕРЕСТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ, ПЕРЕБРО́ДИТИ[ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ], ПЕРЕБРІДА́ТИ (повільно); ПЕРЕТА́СКУВАТИСЯрозм. (повільно, через силу); ПЕРЕНО́СИТИСЯ (перев. несучи, доставляючи когось, щось); МІГРУВА́ТИкнижн. (здійснювати міграцію). - Док.: перейти́, пересу́нутися, перебра́тися, перемісти́тися, переступи́ти, перемандрува́ти, перебрести́, перетаска́тися, перенести́ся, мігрувати. Люди гурмами переходили з місця на місце (Н. Кобринська); Довго переміщалися, пересувалися, поки зібралися знайомі до знайомих (А. Хижняк); Перебираючись з місця на місце, він забрів аж на Басарабію (І. Нечуй-Левицький); Почав придивлятися [Василь], переступив трохи вбік - і справді, прямо над головою побачив зірку (Г. Хоткевич); А старчик.. мандрував собі від села до села, від міста до міста (М. Рильський); Коні, що паслися спершу на стерні, перемандрували в улоговину, де було більше трави (Григорій Тютюнник); Із краю в край людина світ весь перебродить (П. Тичина); - Від розвилки діаметр руди вужчає. Не сьогодні-завтра їй кінець, і нам доведеться переноситись в інше місце (О. Досвітній); Косяки риб, стада китів мігрують з моря в море, на сотні тисяч кілометрів (з журналу). - Пор. 1. іти́, 1. перебира́тися.