-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | перебазо́вувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | перебазо́вуймо |
2 особа | перебазо́вуй | перебазо́вуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | перебазо́вуватиму | перебазо́вуватимемо, перебазо́вуватимем |
2 особа | перебазо́вуватимеш | перебазо́вуватимете |
3 особа | перебазо́вуватиме | перебазо́вуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | перебазо́вую | перебазо́вуємо, перебазо́вуєм |
2 особа | перебазо́вуєш | перебазо́вуєте |
3 особа | перебазо́вує | перебазо́вують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
перебазо́вуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | перебазо́вував | перебазо́вували |
жін. р. | перебазо́вувала |
сер. р. | перебазо́вувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
перебазо́вувавши |
Словник синонімів
ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ [ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ], ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини - на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. про худобу - женучи); ПЕРЕСЕЛЯ́ТИ (в інше місце проживання); ВІДСЕЛЯ́ТИ [ВІДСЕ́ЛЮВАТИ] (в інше місце проживання, відділивши від тих, з ким він спільно проживав). - Док.: перевести́, перемісти́ти, перебазува́ти, відвести́, перегна́ти, пересели́ти, відсели́ти. Після комісії хлопців, уже пострижених, .. перевели в лівий закуток двора (Григорій Тютюнник); Відпустивши певну кількість визволених в таборах радянських громадян, американське командування решту стало затримувати, перемістило їх у нові табори (Н. Рибак); Перебазувати підприємство; Дмитро швидко відводить на південний захід свою групу (М. Стельмах); - Завтра переганяйте корів на Грузьку (Григорій Тютюнник); - Ось переселимо ваш хутір у село (Григорій Тютюнник); - Я вас одселю звідсіль геть, отуди над став! - репетувала Онися (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. вести́.