-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | перебавля́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | перебавля́ймо |
2 особа | перебавля́й | перебавля́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | перебавля́тиму | перебавля́тимемо, перебавля́тимем |
2 особа | перебавля́тимеш | перебавля́тимете |
3 особа | перебавля́тиме | перебавля́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | перебавля́ю | перебавля́ємо, перебавля́єм |
2 особа | перебавля́єш | перебавля́єте |
3 особа | перебавля́є | перебавля́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
перебавля́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | перебавля́в | перебавля́ли |
жін. р. | перебавля́ла |
сер. р. | перебавля́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
перебавля́вши |
Словник синонімів
ПЕРЕБОРЩИ́ТИ розм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИ розм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИ розм., ПЕРЕБРА́ТИ розм., ПЕРЕДА́ТИ розм., ПЕРЕБА́ВИТИ розм. рідше; ПЕРЕГНУ́ТИ розм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо). - Недок.: перебо́рщувати, пересо́лювати, перепе́рчувати, перебира́ти, передава́ти, перебавля́ти, перегина́ти, перехо́дити, переступа́ти, перехо́плювати. Варка сама побачила, що переборщила, образивши завжди тиху, звичайну та приємну подругу (Л. Яновська); Мені здається, що Кайт трохи пересолив (П. Колесник); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); - О! - скрикнула вона й засміялася. - Це вже ви передали (Марко Вовчок); - Отак і з вами буде: покрутитеся трохи в селі і втечете. - Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Григорій Тютюнник); Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький); Зухвальство маклера переступило межі пристойності (Ірина Вільде); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). - Пор. 1. перебі́льшувати.