первопуття 1 значення
-1-
іменник середнього роду
[розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | первопу́ття | |
родовий | первопу́ття | |
давальний | первопу́ттю | |
знахідний | первопу́ття | |
орудний | первопу́ттям | |
місцевий | на/у первопу́тті, первопу́ттю | |
кличний | первопу́ття* |