-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив пекти́ся, пекти́сь
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   печі́мося, печі́мось, печі́мся
2 особа печи́ся, печи́сь печі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пекти́муся, пекти́мусь пекти́мемося, пекти́мемось, пекти́мемся
2 особа пекти́мешся пекти́метеся, пекти́метесь
3 особа пекти́меться пекти́муться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа печу́ся, печу́сь печемо́ся, печемо́сь, пече́мся
2 особа пече́шся печете́ся, печете́сь
3 особа пече́ться печу́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
 
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пі́кся пекли́ся, пекли́сь
жін. р. пекла́ся, пекла́сь
сер. р. пекло́ся, пекло́сь
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пі́кшись

Словник синонімів

ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ[ЗОГРІВА́ТИСЯ], ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯдіал.;ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев. у теплому, затишному місці); РОЗІГРІВА́ТИСЯ[РОЗГРІВА́ТИСЯ] (поступово); ВІДІГРІВА́ТИСЯ (про того, хто замерз); ПЕКТИ́СЯ, ПА́РИТИСЯ, ПРЯГТИ́СЯ, ПРЯ́ЖИТИСЯ, СМА́ЖИТИСЯрозм.,ШКВА́РИТИСЯрозм.,ЖА́РИТИСЯрозм. (занадто - перев. на сонці). - Док.: зігрі́тися[зогрі́тися], нагрі́тися, обігрі́тися, огрі́тися, загрі́тися, пригрі́тися, розігрі́тися, відігрі́тися, напекти́ся, нажа́ритися. Ївши, гріється, а робивши, мерзне (прислів’я); - Я почав був трохи нагріватись (Панас Мирний); Почала [Маруся] зігріватися. Вогке тепло скутувало все тіло і лиш ноги ще в жаден спосіб не хотіли зігрітися (Г. Хоткевич); Червоноармійці зогрівалися не стільки пічкою, скільки власним тілом (Ю. Збанацький); І поки гостя обігрівалася біля вогню, Ганна насипала миску гарячого борщу (С. Чорнобривець); Розклали [заробітчани] в яру огнище. Огрівалися, співали (К. Гордієнко); Дощ промочив бідака до нитки, загрітися не було де (І. Франко); - Я пригрівалася в ліжку (О. Гуреїв); - Вони ж вовтузяться там біля дубка, то розігрілись (Г. Хоткевич); Ночі були холодні, осінні, на землі не заснеш. Вдень відігрівався (П. Дорошко); Довго Василина пеклася, лежачи на сонці (І. Нечуй-Левицький); Лежить [Іван] на печі вниз черевом - париться (Панас Мирний); Михайло Михайлович міг пряжитись на всякому сонці, що давало йому тим більшу насолоду, чим дужче смалило (Л. Смілянський); Смажиться Ася на сонці немилосердно (В. Бабляк); Шість годин дивиться на одне й те саме, шкварячись до того на червневому бесарабському сонці.. Тихович чує, що йому млосно (М. Коцюбинський).
ТУРБУВА́ТИСЯза кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯпро кого-що, за кого-що, ким, чим,ДБА́ТИпро кого-що, за кого-що,КЛОПОТА́ТИСЯпро кого-що, за кого-що,ОПІКА́ТИ[ОПІ́КУВАТИ]кого, що,ОПІ́КУВАТИСЯким, чим, рідко над ким-чим, про кого-що, ОПІКУ́НСТВУВАТИнад ким-чим,ПАНТРУВА́ТИкого, що, розм.,ПЕКТИ́СЯза когощо, розм.,БІ́ДКАТИСЯза кого-що, біля кого-чого і без додатка, розм.,БІДКУВА́ТИСЯрозм.,БІДКУВА́ТИрозм.,КРЯ́ЖИТИза ким-чим, діал.,ФАТИГУВА́ТИСЯдіал.,ПА́ДКАТИза ким-чим, діал.,ПА́ДКАТИСЯколо кого-чого, за ким-чим, діал., ПАДКУВА́ТИколо кого-чого, діал.,ПАДКУВА́ТИСЯким, чим, за ким-чим, діал.,СУЯТИ́ТИСЯдіал.,ПРОМИШЛЯ́ТИза кого-що, заст.; ПОБИВА́ТИСЯза ким-чим, за кого-що, рідше ким, чим,УПАДА́ТИколо кого, над ким,ПРИПАДА́ТИдо кого, коло кого,УБОЛІВА́ТИ[ВБОЛІВА́ТИ]за кого-що,БОЛІ́ТИза ким-чим (дуже сильно). - Док.: потурбува́тися, стурбува́тися, попіклува́тися, подба́ти, поду́мати, поклопота́ти, поклопота́тися, пожалі́ти. Гетьман стояв у Борзні. Не стояв, а лежав, бо з осінньою негодою здоров’я його погіршилося. Хвилювався, по ночах не міг спати, лікарі турбувалися ним (Б. Лепкий); "І сержант, - думає Петро, - теж піклується про мене. Всі піклуються про мене. А я?" (І. Багмут); - Я тобі служу і за наймичку і за наймита, а ти ні про що не дбаєш (І. Нечуй-Левицький); Про інші речі клопочеться він зі старим Шрамом, про інші речі широко розмовляє, а її мовби нема йому на світі (П. Куліш); Чорновус якось тепло, безмовно опікав увесь час новачка (Ю. Збанацький); Мене опікував молодий моряк, мій рятівник (М. Трублаїні); - Потребує [Славко] такої людини з досвідом, щоб любила його й опікувалася ним не тільки як жінка, але також як рідна мати (Лесь Мартович); Він вважав за свій обов’язок опікунствувати над цими недосвідченими людьми, яким, звичайно, не легко розібратися в усьому, що вони вперше побачили за кордоном (С. Журахович); - Нині кожен тільки себе пантрує (І. Чендей); - Маріє! Ти не дуже за мене печися (С. Чорнобривець); Її взяла злість, що всім байдуже про те лихо, а їй самій прийшлось бідкатись за всіх (І. Нечуй-Левицький); - А я так бідкуюся, - чи вже вони поїхали, чи й досі ні (Словник Б. Грінченка); Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив (Словник Б. Грінченка); - Але не фатигуйтеся, пані Микейтшова, я лиш на хвилиночку, бо я не маю часу (Г. Хоткевич); Мати падкає за дочкою (Словник Б. Грінченка); Падкається хазяїн коло коней (Словник Б. Грінченка); Запавський сам тілько падкував коло своїх гостеньків, поучав їх (О. Ковінька); Падкувалися нами мати, страх!.. (В. Бабляк); Василь все ходив, все думав. Суятився, бідолаха, гризся сам в собі (І. Франко); - Що ж, парубче, сяку-таку роботу я тобі дам, коли вже так учитель побивається за тобою (М. Стельмах); - Ну, що болить тобі, донечко, що? - упадав він над немовлям (О. Гончар); Кайдашиха припадала коло свого онука (І. Нечуй-Левицький); На Січ ішли всі, хто дорожив свободою, хто уболівав за свій народ і не шкодував життя, захищаючи його добробут (С. Добровольський).

Словник фразеологізмів

як (мов, на́че і т. ін.) живце́м пекти́ся на рожні́. Хвилюватися, переживати, почувати себе дуже ніяково, тривожно від сорому, ганьби і т. ін. — Еге, хай постоїть собі з краденою довбнею,— почулося звідусіль .. Кавун слухав і наче живцем пікся на рожні. Він люто зиркав спідлоба на людей і не знав, що з ним діється (П. Козланюк).