-1-
іменник жіночого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний паще́ка паще́ки
родовий паще́ки паще́к
давальний паще́ці паще́кам
знахідний паще́ку паще́ки
орудний паще́кою паще́ками
місцевий на/у паще́ці на/у паще́ках
кличний паще́ко* паще́ки*

Словник синонімів

ПА́ЩА (рот звіра, риби, змії), ПАЩЕ́КАрозм., ПА́СТКАдіал.Подивився [Мишко] - грубий вовк з великою відкритою пащею на нього біжить (казка); Щука забилася, затрепетала хвостом, розкрила гострозубу пащеку (М. Стельмах); Краще вже бути тут, коло цього спокійного дядька, ніж потрапити в пастку акули (О. Іваненко).
РОТ (порожнина між верхньою й нижньою щелепами з отвором у нижній частині обличчя; обрис і розріз губ), УСТА́мн.,ПА́ЩАзневажл.,ПАЩЕ́КАзневажл.,ПЕ́ЛЬКАвульг.,ВЕ́РШАзневажл.,ХА́ВКАзневажл. діал.,ПИ́СОКзневажл. діал.,ҐА́ВРАдіал.Походжає [отаман] вздовж байдака. Гасне люлька в роті (Т. Шевченко); Розкривши бородату пащу, реве [дід] з такою силою, що в його здоровенних грудях гуде, як у дзвоні (Григорій Тютюнник); [Степан:] Оксано, Оксано! Я помстився за тебе! Оцими власними руками я роздер пащеку Теклі (М. Кропивницький); А суддя, як уздрів бублики, так мерщій за них та й став у пельку пхати (Г. Квітка-Основ’яненко); Глянула на мене, та як роззявить свою вершу, як гавкне на ввесь город (І. Нечуй-Левицький); - Се я її хлюпнула, щоб їй залляти оту широку хавку, - насміхалася Ганка (І. Франко); [Кармелюк:] Ану, закрий свій писок, проклята відьмо..! (С. Васильченко).

Словник фразеологізмів

роззявля́ти / роззя́вити паще́ку (пе́льку) на кого і без додатка, вульг. Кричати, лаючи кого-небудь, скаржачись на когось і т. ін. [Русаловський:] Чого ти так пащеку роззявив? Та нехай тобі заціпить! (І. Карпенко-Карий). пороззявля́ли пе́льки (про всіх або багатьох). — Коли б я не ходив у походи і не бачив турків.., ніколи не був би я гетьманом, і наша січова сіромашня тоді на мене пельки пороззявляла б, вимагаючи, щоб мою землю залічили до земель, які щороку розподіляють (З. Тулуб).

роззявля́ти / роззя́вити паще́ку (пе́льку) на кого і без додатка, вульг. Кричати, лаючи кого-небудь, скаржачись на когось і т. ін. [Русаловський:] Чого ти так пащеку роззявив? Та нехай тобі заціпить! (І. Карпенко-Карий). пороззявля́ли пе́льки (про всіх або багатьох). — Коли б я не ходив у походи і не бачив турків.., ніколи не був би я гетьманом, і наша січова сіромашня тоді на мене пельки пороззявляла б, вимагаючи, щоб мою землю залічили до земель, які щороку розподіляють (З. Тулуб).