-1-
іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́сія па́сії
родовий па́сії па́сій
давальний па́сії па́сіям
знахідний па́сію па́сій
орудний па́сією па́сіями
місцевий на/у па́сії на/у па́сіях
кличний па́сіє па́сії

Словник синонімів

ГНІВ (почуття сильного обурення; стан нервового збудження), ЗЛІСТЬ, СЕ́РЦЕ, ПЕРЕСЕ́РДЯдіал., ІРИТА́ЦІЯзах., ПА́СІЯдіал.- Нехай священний помсти гнів Веде нас в боротьбі! (Т. Масенко); Вона замітала горниці і кидала стільцями од злості (І. Нечуй-Левицький); Голос у Каленика Романовича був хоч і сердитий, але звучало в ньому більше батьківського бурчання, ніж серця (І. Сенченко); Вона була.. дуже вразлива і люта, а в пересердю не перебирала, кого б’є, чим і куди (І. Франко); Отець Сидір ніколи, навіть у хвилини найбільшої іритації, не дозволяв собі відізватися грубо до мужика (Ірина Вільде). - Пор. 1. злість, 1. лють, несамови́тість.
КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКАрідше, КОХА́ННЯрозм., ЛЮ́БКАрозм., ЛЮ́БОНЬКАпестл., ЛЮ́БОЧКАпестл., СИМПА́ТІЯрозм., ПА́СІЯзаст., МИЛОДА́НКАзаст., СЕРДЕНЯ́фольк., СЕ́РДЕНЬКОфольк., СЕ́РДЕ́ЧКОфольк., СОЛОДЯ́ТКОфольк.,ЛА́ДАфольк.Це тільки в юності думається, що твоя кохана залишиться однаковою на все життя (М. Стельмах); Грай, дуда моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко... (К. Герасименко); Як жить на світі хороше, у парі йти з любимою! (І. Гончаренко); З колодниками гнали його по етапу, а за ним пішла і його любов - його дівчина (М. Стельмах); Земля назустріч йому кидала фіміамом туманів своїх і ніжно дихала, як засоромлена коханка (В. Винниченко); [Василь:] Он-он де те віконечко, ..там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний); - Кинув я наймитування. Домовилися з моєю любкою - засилаю сватів (Ю. Збанацький); Ми кохались не так, Як кохається всяк, - Я та любонька Аннабель-Ді (П. Грабовський); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); - Возьми, сину, нагайку-дротянку, Провчи, сину, свою милоданку (П. Чубинський); Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (П. Чубинський); Коли б мені новий човник Та новеє ще й веселечко - Сів би поїхав на той бережечок, Де дівчина, моє сердечко (пісня); - Введи у дім дружину собі, ладу (Л. Костенко).
КОХА́НЕЦЬ (чоловік, що перебуває в позашлюбному зв’язку з жінкою або дівчиною), КОХА́НОКрозм., КОХА́Нрозм., КОХА́НКОрозм., ПОЛЮБО́ВНИКрозм., ЛАСКА́ВЕЦЬфольк., ПА́СІЯзаст., ЛЮБА́Сдіал.; ФАВОРИ́Т (коханий знатної, високої становищем жінки). Солдат заглядає у вікно і думає: "Може, коханця має?" За якийсь час справді появився удверях молодий легінь. Жінка на порозі обняла його, поцілувала (В. Королович); Шлюбна жінка покинула Сенька перед кількома роками й утекла з своїм коханком до Америки (Лесь Мартович); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників (М. Стельмах); Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить; за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Весь світ сходить, та не найде такого ласкавця (П. Чубинський); Прилюдно цілувалася і обіймалася [Паланга] з ним, не криючись навіть, що має любаса (М. Коцюбинський); Не сів би хутором на тому шматку над Тясмином мій пращур Козюшевський, то сів би якийсь фаворит Катерини (Д. Бедзик).
КОХА́НИЙім. (чоловік, якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, КОХА́НЕЦЬрідше, КОХА́ННЯрозм., ЛЮБКО́розм., ЛЮ́БЧИКрозм., СИМПА́ТІЯрозм., ПА́СІЯзаст., МИЛОДА́Нзаст., СЕРДЕНЯ́фольк.,СЕ́РДЕНЬКОфольк., СЕ́РДЕ́ЧКОфольк., СОЛОДЯ́ТКОфольк., ЛА́ДОфольк.Вона покаже вам, що й зараз люди вміють кохати і з вірністю ждати коханих! (О. Гончар); Якщо зійде моя рута, Остануся тута, Прийде милий в мою хату Хазяїнувати (Т. Шевченко); - Не любий він мені, - кажу їм.. - Що ж вони? - Годі, кажуть, усе любого та милого дожидати (Панас Мирний); Нічогоне відповіла йому Зінька.. і пішла стежкою одна, пригнічена, ображена в кращих своїх почуттях, покинута любимим (А. Шиян); На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І. Франко); То була її любов, то був її любчик Павлусь (І. Нечуй-Левицький); Коли б я зозуленька, То б я крильця мала. Сіла б полетіла на чужую сторонку Шукать свого милодана (коломийка); - Повій, вітре, повій, буйний, Повій з того краю, Де живе моє серденько - Де милий витає (Л. Боровиковський); - А я би ся не здрімала, хоч би засвітало, Коби прийшло солодятко Та й защебетало (коломийка); - Не бійся, ладо моє, Нікуди я від тебе не піду (Д. Міщенко).
КОХА́НКА (жінка або дівчина, що перебуває в позашлюбному зв’язку з чоловіком), ЛЮ́БКАрозм., ПОЛЮБО́ВНИЦЯрозм., ПА́СІЯзаст., ЛЮБА́СКАдіал.Став вимагати [пан], щоб малював його утриманок, яких було... Ат, що лічити чужих коханок!.. (Вас. Шевчук); А по селу пішла неслава Правдива і тому страшна. Отак мене взяла смаглява Газдиня, любка і... жона (Д. Павличко); - Хочете мене любити, любіть мене й ходіть до мене.. А оповістити себе вселюдно вашею полюбовницею я не хочу (І. Нечуй-Левицький); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); Марусяк відчував осібний якийсь присмак, що от, мовляв, маючи там десь попадю - не кого-небудь! - все ж іде до другої любаски (Г. Хоткевич).
ЛЮБО́Вдо чого (підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось), ІНТЕРЕ́С, ПРИ́СТРАСТЬ, СХИ́ЛЬНІСТЬ, УПОДО́БА[ВПОДО́БА], УПОДО́БАННЯ[ВПОДО́БАННЯ], ЗАХО́ПЛЕННЯчим (чим-небудь), ЗАХО́ПЛЕНІСТЬчим, ВІ́ДДАНІСТЬчому, ХО́БІ, СЛА́БІСТЬдо чого,ПРИХИ́ЛЬНІСТЬрідше, ПА́СІЯзаст.В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); Ця розмова тільки збільшила її [Сахно] інтерес до мети подорожі (Ю. Смолич); Я надто добре знав його пристрасть до музики (О. Досвітній); У нього тоді вже була схильність до експериментів (О. Довженко); Павло й сам часом кепкує з надмірної поважності свого заступника, із схильності його до глибокодумності і ситого філософування (Ю. Мушкетик); Тим часом більшість учнів міняють свої уподобання по кілька разів, доки, приміром, із сьомого чи шостого класу дійдуть до десятого (О. Копиленко); У нього були зовсім інші, мирні вподобання - він мріяв кінчати інститут і стати хіміком (В. Собко); Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що... оте захоплення [Каминецького] спортом, рибальством, оте марення музикою - не зовсім щирі (Ірина Вільде); Нащо оте сонце в небі, коли її [Оленки] нема?.. Нащо, нарешті, він сам, Уралов, і його праця тяжка, і його люта відданість ділу? (О. Гончар); Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність (П. Загребельний); А що коли в людині хист, талант? Нехай це буде навіть звичайна прихильність, любов - скажімо, до педагогічної роботи (О. Донченко); Як фаховий і незвичайно здібний слюсар-самоук, він попросту мав пасію до відчинювання замків (І. Франко). - Пор. 1. інтере́с.
ЛЮТЬ (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), ЛЮ́ТІСТЬ, РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ, РОЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ЛЮ́ТОЩІ, СКАЖЕ́НІСТЬ, ПА́СІЯдіал.,Я́РІСТЬрідше.На неї напала така лють, що сама себе не тямила (Лесь Мартович); [Агафія:] Відки у тебе така лютість на свою власну дитину? (І. Франко); Її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Приносив [син] кождого півріччя чим раз, то гірше свідоцтво. При таких нагодах змінялись любов і пестощі вітця в скаженість (О. Кобилянська); Коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість, що міг допуститися і найбільшого злочину (С. Ковалів). - Пор. гнів, 1. злість, несамови́тість.