-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | пасквіля́нт | пасквіля́нти |
родовий | пасквіля́нта | пасквіля́нтів |
давальний | пасквіля́нтові, пасквіля́нту | пасквіля́нтам |
знахідний | пасквіля́нта | пасквіля́нтів |
орудний | пасквіля́нтом | пасквіля́нтами |
місцевий | на/у пасквіля́нтові, пасквіля́нті | на/у пасквіля́нтах |
кличний | пасквіля́нте | пасквіля́нти |
Словник синонімів
НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн. (той, хто вдається до інсинуації); ПАСКВІЛЯ́НТ (про автора твору наклепницького характеру). Інша справа Колишев, той не приховував зневаги до Лобана і якось на засіданні бюро назвав його наклепником і кар’єристом (М. Зарудний); Марко гостро напустився на обмовника..: - Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (К. Гордієнко); В своїй.. критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І. Франко).